Kezdőlap » новини » Питання та пропозиції щодо мовного положення Закону України «Про освіту»

Питання та пропозиції щодо мовного положення Закону України «Про освіту»

Міністру Освіти і науки України
Гриневич Л. М.

Шановна пані Міністр!

Від імені громадських організацій та товариств Закарпаття, які представляють інтереси угорськомовних громад, дякуємо за можливість зустрітися та обговорити проблемні питання стосовно мови навчання, імплементації мовної статті Закону України «Про освіту» та статті 5 проекту Закону України «Про повну загальну середню освіту».

З метою конструктивної роботи висилаємо в додатках наші пропозиції та перелік питань, на які очікуємо роз’яснення МОН та Вашої відповіді.

Перелік додатків:
– додаток 1. Перелік питань до зустрічі з представниками МОН України
– додаток 2. Подання депутата ВР України Брензовича В. І. до Верховної Ради України «Про внесення змін до статті 7 Закону України «Про освіту», щодо забезпечення прав осіб, що належать до національних меншин України на навчання в закладах освіти для здобуття дошкільної і загальної середньої освіти рідною мовою.»
– додаток 3. Пропозиції Закарпатських громадських організацій та товариств, які представляють угорськомовну громаду Закарпаття, до зустрічі з представниками Міністерства освіти і науки України 05.06.2018 р.
– додаток 4. Аналіз державного стандарту початкової освіти та пропозиції щодо навчального плану.
Оригінали додатків будуть передані при зустрічі в МОН України.

м. Берегово, 31 травня 2018 р.

Брензович В.І.,
голова Громадської організації «Товариство угорської культури Закарпаття»

Зубанич Л.Л.,
голова Демократичної спілки угорців України

Орос І.І.,
голова Закарпатського угорськомовного педагогічного товариства

 

Додаток 1.

Питання щодо проекту статті «Мова освіти в закладах освіти загальної середньої освіти» проекту Закону України «Про повну загальну середню освіту» та імплементації статті 7 Закону України «Про освіту», на які просимо роз’яснення та відповіді на зустрічі з представниками МОН України.

1. Які терміни пролонгації застосування статті 7 Закону України «Про освіту»?
2. Чи розповсюджується стаття 7 Закону України «Про освіту» на приватні заклади освіти?
3. У зв’язку із введенням в дію Закону України «Про освіту» чи існуватимуть заклади освіти з навчанням мовою корінного народу або національної меншини?
4. Чи планують реальні та дієві зміни до державних стандартів та вимог щодо викладання та оцінювання української мови та літератури в школах з навчанням корінних народів та національних меншин?
5. Ким визначатиметься відсотковий розподіл предметів, які плануються вивчатися українською мовою, чи відноситься до їх переліку навчальні дисципліни «Українська мова», «Українська література»?
6. Хто має право приймати рішення стосовно визначення обсягу та розподілу предметів, які плануються вивчатися українською мовою?
7. Як забезпечується рівність всіх здобувачів повної середньої освіти стосовно права вивчення іноземної мови при навчанні мовою корінного народу або національної меншини?

м. Берегово, 31 травня 2018 р.

Брензович В.І.,
голова Громадської організації «Товариство угорської культури Закарпаття.»

Зубанич Л.Л.
голова Демократичної спілки угорців України

Орос І.І.,
голова Закарпатського угорськомовного педагогічного товариства

 

Додаток 2

Пропозиції
«Про внесення змін до статті 7 Закону України «Про освіту» щодо забезпечення прав осіб, що належать до національних меншин України на навчання в закладах освіти для здобуття дошкільної і загальної середньої освіти рідною мовою.

Верховна Рада України п о с т а н о в л я є :

I. Внести до Закону України «Про освіту» (Відомості Верховної Ради (ВВР), 2017, № 38-39, ст.380) такі зміни:
Частину 1 статті 7 викласти в новій редакції наступного змісту:

1. Мовою освітнього процесу в закладах освіти є державна мова.
Держава гарантує кожному громадянину України право на здобуття формальної освіти на всіх рівнях (дошкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої), а також позашкільної та післядипломної освіти державною мовою в державних та комунальних закладах освіти.
Особам, які належать до корінних народів, національних меншин України, гарантується право на навчання в комунальних закладах освіти для здобуття дошкільної і загальної середньої освіти, мовою відповідного корінного народу чи національної меншини. Це право реалізується шляхом створення відповідно до законодавства окремих навчальних закладів, класів (груп) з навчанням мовою відповідного корінного народу чи національної меншини України, та не поширюється на класи (групи) з навчанням українською мовою.
В приватних закладах освіти для здобуття дошкільної і загальної середньої освіти, мову освітнього процесу визначає засновник приватного закладу освіти або уповноважений ним орган управління закладу освіти.
Особам, які належать до корінних народів, національних меншин України, гарантується право на вивчення мови відповідного корінного народу, чи національної меншини в комунальних закладах загальної середньої освіти або через національні культурні товариства.
Особам з порушенням слуху забезпечується право на навчання жестовою мовою та на вивчення української жестової мови або жестової мови корінного народу чи національної меншини України.

ІІ. Прикінцеві положення
1. Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.
2. Кабінету Міністрів України в місячний термін з дня прийняття цього Закону привести свої нормативно-правові акти у його відповідність.

м. Берегово, 31 травня 2018 р.

Брензович В.І.,
голова Громадської організації «Товариство угорської культури Закарпаття.»

Зубанич Л.Л.
голова Демократичної спілки угорців України

Орос І.І.,
голова Закарпатського угорськомовного педагогічного товариства

Додаток 3.

Пропозиції Закарпатських громадських організацій та товариств,
які представляють угорськомовну громаду Закарпаття,
до зустрічі з представниками Міністерства освіти і науки України 05.06.2018 р.
щодо обговорення питань проекту статті 5 «Мова освіти в закладах загальної середньої освіти»
 

Проект Закону України «Про повну загальну середню освіту» Пропозиції угорськомовних організацій, товариств щодо проекту закону України “Про повну загальну середню освіту”
1. Мовою освітнього процесу в закладах загальної середньої освіти є державна мова. 1. Мовою освітнього процесу в закладах загальної середньої освіти є державна мова.
Кожен, хто здобуває освіту в закладі загальної середньої освіти в Україні, вивчає у цьому закладі державну мову відповідно до державних стандартів загальної середньої освіти, які мають передбачати вільне володіння державною мовою всіма випускниками закладів загальної середньої освіти.

Кожен, хто здобуває освіту в закладі загальної середньої освіти в Україні, вивчає у цьому закладі державну мову відповідно до державних стандартів загальної середньої освіти,  які мають передбачати володіння державною мовою всіма випускниками закладів загальної середньої освіти. Особи, що належать до корінних народів або національних меншин України і для яких  українська мова не є рідною мовою, зобов’язані оволодіти державною мовою відповідно до вимог державних стандартів: «Українська мова як іноземна/друга (не рідна): рівні загального володіння та діагностика».

 (на рівні А1 для початкової школи, на рівні А2 для базової середньої школи, на рівні В1 для профільної середньої школи).

2. Кожному здобувачеві загальної середньої освіти гарантується і забезпечується право на здобуття повної загальної середньої освіти державною мовою в державних, комунальних і корпоративних закладах освіти. 2. Кожному здобувачеві загальної середньої освіти гарантується і забезпечується право на здобуття повної загальної середньої освіти державною мовою в державних, комунальних і корпоративних закладах освіти.
3. Особам, що належать до корінних народів або національних меншин України, гарантується право вивчати мову відповідного корінного народу або національної меншини в комунальних і корпоративних закладах загальної середньої освіти або через національні культурні товариства. 3. Особам, що належать до корінних народів або національних меншин України, гарантується право вивчати мову і навчатися на мові відповідного корінного народу або національної меншини в державних, комунальних і корпоративних закладах загальної середньої освіти або через національні культурні товариства.
4. Особи, які належать до корінних народів України, мають право здобувати повну загальну середню освіту в комунальному чи корпоративному закладі освіти мовою відповідного корінного народу поряд з державною мовою. 4. Особи, які належать до корінних народів України, мають право здобувати повну загальну середню освіту в державному,  комунальному чи корпоративному закладі освіти мовою відповідного корінного народу.
5. Особи, які належать до національних меншин України, мають право здобувати початкову освіту в комунальному чи корпоративному закладі освіти мовою відповідної національної меншини поряд з державною мовою. 5. Особи, які належать до національних меншин України, мають право здобувати початкову освіту в державному, комунальному чи корпоративному закладі освіти мовою відповідної національної меншини.
6. Особи, які реалізують права, передбачені частинами 4 та 5 цієї статті, здобувають у комунальних та корпоративних закладах освіти відповідно до вимог державних стандартів початкову освіту державною мовою в обсязі не менше 10 відсотків річного обсягу навчального часу з поступовим збільшенням такого обсягу до 20 відсотків. Не відповідає нормам Закону України «Про освіту», так як закон гарантує навчання в початковій школі на рідній мові.
7. Особи, які належать до національних меншин, мови яких є офіційними мовами Європейського Союзу, та реалізують право на навчання мовами відповідних національних меншин, здобувають в комунальних та корпоративних закладах освіти відповідно до вимог державних стандартів: 7. Особи, які належать до національних меншин, мови яких є офіційними мовами Європейського Союзу, та реалізують право на навчання мовами відповідних національних меншин, здобувають в державних, комунальних та корпоративних закладах освіти  базову середню та профільну середню  освіти відповідно до вимог державних стандартів, та вивчати один, декілька або всі предмети на мові відповідної національної меншини або мовою, яка є офіційною мовою Європейського Союзу, окрім української мови та літератури.
базову середню освіту державною мовою в обсязі не менше 20 відсотків річного обсягу навчального часу у 5 класі з щорічним збільшенням такого обсягу (не менше 40 відсотків у 9 класі);  
профільну середню освіту державною мовою в обсязі не менше 60 відсотків річного обсягу навчального часу.  
Особи, які належать до інших національних меншин, здобувають у комунальних та корпоративних закладах освіти відповідно до вимог державних стандартів базову та профільну середню освіту державною мовою в обсязі не менше 80 відсотків річного обсягу навчального часу.  
Перелік навчальних предметів, що вивчаються державною мовою і мовою національної меншини, визначається освітньою програмою закладу освіти згідно з вимогами відповідних державних стандартів середньої освіти та з урахуванням особливостей мовного середовища. Перелік навчальних предметів, що вивчаються державною мовою і мовою національної меншини, визначається освітньою програмою закладу освіти згідно з вимогами відповідних державних стандартів середньої освіти та згідно до рішення відповідного органу навчального закладу, з урахуванням особливостей мовного середовища
8. Право на навчання мовою корінного народу чи національної меншини України реалізується шляхом відкриття окремих класів з навчанням відповідною мовою поряд із державною мовою і не поширюється на класи з навчанням українською мовою. 8. Право на навчання мовою корінного народу чи національної меншини України реалізується шляхом відкриття окремих шкіл/класів з навчанням відповідною мовою  і не поширюється на класи з навчанням українською мовою.
Клас з навчанням, поряд з державною, мовою корінного народу чи національної меншини України, відкривається відповідно до вимог цього Закону за наявності достатньої кількості заяв про мову навчання від здобувачів загальної середньої освіти (або їх батьків), які належать до відповідного корінного народу чи національної меншини. Школи/класи з навчанням мовою корінного народу чи національної меншини України, відкривається відповідно до вимог цього Закону за наявності заяв про мову навчання від здобувачів загальної середньої освіти (або їх батьків) (не менше 5 осіб),  які належать до відповідного корінного народу чи національної меншини.
9. Особам з порушенням слуху забезпечується право на навчання жестовою мовою та на вивчення української жестової мови. 9. Особам з порушенням слуху забезпечується право на навчання жестовою мовою  мови батьків та на вивчення української жестової мови.
10. Освітні програми закладів загальної середньої освіти можуть передбачати викладання одного чи декількох предметів поряд з державною мовою англійською чи іншою офіційною мовою Європейського Союзу. 10. Освітні програми закладів загальної середньої освіти можуть передбачати викладання одного, декількох або всіх  предметів англійською чи іншою офіційною мовою Європейського Союзу, крім української мови та літератури
11. Приватні заклади освіти, які забезпечують здобуття повної загальної середньої освіти за кошти фізичних та/або юридичних осіб, мають право вільного вибору мови освітнього процесу (крім тих закладів, що отримують публічні кошти) та зобов’язані забезпечити оволодіння здобувачами освіти державною мовою відповідно до вимог державних стандартів загальної середньої освіти. 11. Приватні заклади освіти, які забезпечують здобуття повної загальної середньої освіти за кошти фізичних та/або юридичних осіб, мають право вільного вибору мови освітнього процесу (крім тих закладів, що отримують публічні кошти) та зобов’язані забезпечити оволодіння здобувачами освіти державною мовою відповідно до вимог державних стандартів: «Українська мова як іноземна/друга (не рідна): рівні загального володіння та діагностика».
12. Держава сприяє створенню та функціонуванню за кордоном закладів загальної середньої освіти, в яких навчання здійснюється українською мовою або вивчається українська мова. 12. Держава сприяє створенню та функціонуванню за кордоном закладів загальної середньої освіти, в яких навчання здійснюється українською мовою або вивчається українська мова.

м. Берегово, 31 травня 2018 р.

Брензович В.І.,
голова Громадської організації «Товариство угорської культури Закарпаття.»

Зубанич Л.Л.
голова Демократичної спілки угорців України

Орос І.І.,
голова Закарпатського угорськомовного педагогічного товариства

Додаток 4

Щодо змін Державного стандарту початкової освіти, проекту Закону України Про середню освіту, імплементації мовної статті Закону України Про освіту та до зустрічі з Міністром освіти України пані Л. Гриневич від ЗУПТ (Закарпатського угорськомовного педагогічного товариства)

Стосовно Державного стандарту початкової освіти, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 р. № 87, варто відмітити наступні аномалії. Згідно пункту 6 вимоги до обов’язкових результатів навчання визначаються з урахуванням компетентнісного підходу до навчання, в основу якого покладено ключові компетентності. В 7-му пункті перераховані ці ключові компетентності, проте декілька з них не враховує потреби учнів, для яких державна мова не є рідною, вони суперечать педагогічним принципам навчання, порушують рівність в доступі до освіти.
Просимо МОН прокоментувати наступні примітки:

Пункт 7 Державного стандарту

7. До ключових компетентностей належать:

1) вільне володіння державною мовою, що передбачає уміння усно і письмово висловлювати свої думки, почуття, чітко та аргументовано пояснювати факти, а також любов до читання, відчуття краси слова, усвідомлення ролі мови для ефективного спілкування та культурного самовираження, готовність вживати українську мову, як рідну в різних життєвих ситуаціях;

Якщо Державний стандарт початкової освіти серед ключових компетентностей виділяє вільне володіння державною мовою, то це завідомо ставить у нерівні умови учнів з навчанням мовою корінного народу або національної меншини. Адже вимагати вільне володіння певною мовою, вимагати здатність усно і письмово висловлювати свої думки, почуття, чітко і аргументовано пояснювати факти наприкінці початкової школи, коли державна мова не є рідною, є такою, що не можливо реалізувати в повній мірі навіть тоді, якщо дитина навчається в школі з українською мовою навчання, а тим паче у випадку навчання не державною мовою. Тобто ця вимога стандарту або така, яку неможливо реалізувати, або ж є явною дискримінацією учнів та батьків, які належать до корінних народів або до національних меншин, ставить їх у нерівні умови, а разом з тим змушує їх не вибирати навчання рідною, материнською мовою.

На наш погляд для забезпечення принципу рівності необхідно внести зміни до стандартів володіння державною мовою. У випадку учнів з навчанням мовою корінних народів або національних меншин потрібно розробити відповідні стандарти по всій вертикалі загальної середньої освіти згідно Державного стандарту з української мови як іноземної, у випадку початкової освіти на рівні А1.

2) здатність спілкуватися рідною (у разі відмінності від державної) та іноземними мовами, що передбачає активне використання рідної мови в різних комунікативних ситуаціях, зокрема в побуті, освітньому процесі, культурному житті громади, можливість розуміти прості висловлювання іноземною мовою, спілкуватися нею у відповідних ситуаціях, оволодіння навичками міжкультурного спілкування;

У випадку рідної мови (у разі відмінності від державної) опис ключової компетентності по суті прирівнює її до іноземної мови, отже є незрівняно біднішою, обмеженою в співставленні з компетентністю володіння державною. З огляду на це даний пункт державного стандарту в явній формі принижує рідну мову учнів, для яких державна мова не є рідною.
3) громадянські та соціальні компетентності, пов’язані з ідеями демократії, справедливості, рівності, прав людини, добробуту та здорового способу життя, усвідомленням рівних прав і можливостей, що передбачають співпрацю з іншими особами для досягнення спільної мети, активність в житті класу і школи, повагу до прав інших осіб, уміння діяти в конфліктних ситуаціях, пов’язаних з різними проявами дискримінації, цінувати культурне розмаїття різних народів та ідентифікацію себе, як громадянина України, Згідно цього всі учні, громадяни України мають рівні права, ці цінності є базовими. Якщо в українській школі, де діє клас з мовою навчання корінного народу або національної меншини, учень немає можливості вивчати іноземну мову, бо її мова віднесена до категорії іноземної, то це в даній школі ділить дітей на дві категорії: є діти, в яких є рідна мова, і є діти в яких власна материнська мова є іноземною. Учень в класі з українською мовою навчання після завершення початкової школи може продовжити навчання з певними знаннями іноземної (наприклад англійської), а учень в паралельному класі з навчанням мовою корінного народу або національної меншини піде до базової школи без вивчення іноземної мови. Яка тут рівність?

В пунктах 7.1 та 7.2 є однозначні відмінності стосовно ключових компетентностей володіння державною та рідною мовами. В пункті 12 стосовно загальних результатів навчання здобувачів освіти в цілому у мовно-літературній освітній галузі сформульовані ідентичні вимоги у випадку вивчення української мови та літератури і мов та літератур відповідних корінних народів і національних меншин. Реалізація таких вимог у випадку учнів, для яких державна мова не є рідною, але навчаються рідною мовою, є неможливою. А тому це наштовхує батьків не вибирати такі заклади, або заздалегідь ставить цих учнів у нерівні умови при кінцевому контролі навчальних досягнень. В цьому ж пункті стосовно іншомовної освіти, куди пункт 7.2 відносить рідну у разі відмінності від державної, вимоги до володіння іншою (тобто і рідною) є нижчими, як у випадку державної мови. Цілком логічно не прирівнювати рідну мову до нерідної, проте цей принцип має реалізуватися для всіх громадян, і не бути дискримінативним у випадку учнів для яких державна мова не є рідною.
Державний стандарт початкової освіти пропонує базові навчальні плани – НУШ Нова українська школа. Також затверджені Типові освітні програми для закладів загальної середньої освіти (1-4 клас), затверджені Колегією Міністерства освіти і науки 22 лютого 2018 року, які також містять навчальні плани:
1. Типова освітня програма для закладів загальної середньої освіти, розроблена під керівництвом О.Я. Савченко
2. Типова освітня програма для закладів загальної середньої освіти, розроблена під керівництвом Р. Б. Шиян
Пояснювальна записка, наприклад, 1-ї типової освітньої програми повторює ключові компетенції Державного стандарту. Проте нема запропонованого варіанту реалізації компетентності володіння рідною мовю у разі відмінності від державної. Зрозуміло, що всі компетентності, які покликані реалізувати освітні прогами можна реалізувати тільки в комплексі. Тобто, відповідні знання у мовно-літературній освітній галузі (пункт 12 Державного стандарту) здобуваються завдячуючи системі навчання всіх освітніх галузей. Задля забезпечення рівних прав доступу до освіти мовою навчання має бути рідна мова, це є незаперечний принцип педагогіки. Проте у цьому випадку однозначним є необхідність внесення коректив до вимог щодо знання державної мови у випадку, коли вона не є рідною, та поруч з цим є потреба в розробленні відповідної освітньої програми.

В таблиці 1 є зведені дані типових освітніх програм та пропозиції ЗУПТ шодо розподілу годин освітніх галузей.

 

 Таблиця 1. 1 клас   2 клас   3 клас   4 клас   Разом
Варіанти навчальних планів→ 1. 2. 3. 4. 5.   1. 2. 3. 4. 5.   1. 2. 3. 4. 5.   1. 2. 3. 4. 5.   1. 2. 3. 4. 5.
Інваріантний складник                      
Мовно-літературна, в тому чеслі: 315 385 315 245 420   315 385 350 280 420   315 385 350 280 420   315 385 350 280 420   1260 1540 1365 1085 1750
Українська мова і література 245 175   175 175   245 175   175 175   245 210 175 210   245 210 175 210   980 770 700 770
Мова та література відповідного корінного народу або національної меншини, та іншомовна освіта 70 210   70 245/175+70   70 210   105

245/

175+70

  70 175 105 245/ 175+70   70 175 105 245/ 175+70   280 770 385 980/ 700+280
Математична 140 140 140 105 140   140 140 140 105 140   140 140 140 105 140   140 140 140 105 140   560 560 420 560
Природнича, соціальна та здоров’язбережувальна, Громадянська та історична, Технологічна, Інформатична / Я досліджую світ. 140 105 105 245 105   175 175 105 280 140   210 175 105 280 175   210 175 105 280 175   735 630 420 1085 595
Технологічна, Інформатична 35           70       70 70 245
Мистецька 70 70 70 70 70   70 70 70 70 70   70 70 70 70 70   70 70 70 70   280 280 280 280 280
Фізкультурна* 105 105 105 105 105   105 105 105 105 105   105 105 105 105 105   105 105 105 105 105   420 420 420 420 420
Варіативний складник                      
Додаткові години для вивчення предметів освітніх галузей, курси за вибором, проведення індивідуальних консультацій та групових занять 35 35 35     70   35 35 35   70 35 70 70 35   70 35 70 70 70   245 70 210 210 140
Загальнорічна кількість навчальних годин, що фінансуються з бюджету (без урахування поділу на групи) 805 805 805 805 840   875 875 875 875 910   910 910 910 910 980   910 910 910 910 980   3500 3500 3500 3500 3710
Гранично допустиме тижневе/річне навчальне навантаження здобувача освіти

20

700

20/

700

20/700

20/

700

21/

735

 

22/

770

22/

770

22/

770

22/

770

23/

805

 

23/

805

23/

805

23/

805

23/805

25/

885

 

23/

805

23/

805

23/

805

23/

880

25/

885

 

88/

3080

88/

3080

88/

3080

88/

3080

94/

3290

 

1. Базовий навчальний план початкової освіти для закладів загальної середньої освіти з українською мовою навчання (Додаток 2 до Державного стандарту)
2. Базовий навчальний план початкової освіти для закладів агальної середньої освіти з навчанням мовою відповідного корінного народу або національної меншини (Додаток 2 до Державного стандарту)
3. під кервництвом О.Я. Савченко
4. під керівництвом Р.Б.Шиян
5. Пропозиція ЗУПТ для шкіл з угорською мовою навчання

Пропозиції ЗУПТ щодо розподілу годин освітніх галузей початкової школи Витяг з таблиці 1.

Інваріантний складник

1 клас

2 клас

3 клас

4 клас

Разом

Мовно-літературна, у тому числі:

420

420

420

420

1750

українська мова і література

175

175

210

210

770

мова та література відповідного корінного народу або національної меншини та іншомовна освіта

245

175+70

245

175+70

245

175+70

245

175+70

980

700+280

Математична

140

140

140

140

560

Природнича, Соціальна і здоров’язбережувальна, Громадянська та історична, Технологічна, Інформатична / Я досліджую світ

105

140

175

175

595

Технологічна, Інформатична
Мистецька

70

70

70

70

280

Фізкультурна*

105

105

105

105

420

Варіативний складник

Додаткові години для вивчення предметів освітніх галузей, курси за вибором, проведення індивідуальних консультацій та групових занять

35

35

70

140

Загальнорічна кількість навчальних годин, що фінансуються з бюджету (без урахування поділу на групи)

840

910

980

980

3710

Гранично допустиме тижневе/річне навчальне навантаження здобувача освіти

21/735

23/805

25/885

25/885

94/3290

Наявний підхід до вивчення державної мови учнями з навчанням мовою корінних народів або національних меншин та вимоги Державного стандарту є суперечливим. Згідно Типової навчальної програми «Українська мова 1-2 класи закладів загальної середньої освіти з навчанням угорською мовою» (затверджені Колегією МОН від 22.02.2018 р.) відповідно Державного стандарту початкової освіти введено такі змістові лінії: «Взаємодіємо усно», «Досліджуємо мовні явища», «Досліджуємо медіа», «Читаємо», «Взаємодіємо письмово».
В типовій навчальній програмі зазанчається, що змістові лінії реалізуються через такі інтегровані курси і навчальні предмети:
1 клас – «Усний курс»;
2 клас – інтегрований курс «Навчання грамоти»;
3 клас – інтегрований курс навчальних предметів «Українська мова», «Читання»;
4 клас – інтегрований курс навчальних предметів «Українська мова», «Читання».
Даний поділ видається логічним, проте без сумніву можна стверджувати, що при цьому неможливо досягти мети вільного володіння державною мовою всіма учнями. Тому однозначним є необхідність змін до даних вимог. Враховуючи базові принципи педагогіки, при навчанні мовою корінних народів або національних меншин за основу слід брати Державний стандарт з української мови як іноземної (у випадку початкової освіти на рівні А1.)

В 2017-2018 навчальному році в закладах загальної середньої освіти користувалися типовими навчальними планами початкової школи згідно наказу МОНмолодьспорту від 10.06.2011, № 572, додатки 1 та 3.
Згідно даних таблиць на вивчення державної мови в школах угорською мовою навчання в початковій школі в цілому відводилося рівно половину, тобто 50% годин в порівнянні зі школами з українською мовою навчання. При цьому кінцеві вимоги залишалися ідентичними для всіх шкіл. Це призвело до того, що для учнів угорськомовних шкіл неможливо було реалізувати компетентнісний підхід вивчення державної мови, розвиток комунікативних здібностей дітей. Цьому сприяла також і система вимог зовнішнього незалежного оцінювання знань учнів з української мови, яка є однаковою для всіх випускників, хоча передумови та умови її вивчення є надзвичайно різними.
Слід також відзначити, що в школах з навчанням мовою корінних народів та національних меншин окрім рідної та державної мови завжди вивчалася також іноземна мова. Цю практику хоче призупинити пункт 23 Державного стандарту, де зазначажться наступне. «Заклади загальної середньої освіти з навчанням мовою відповідного корінного народу або національної меншини самостійно здійснюють розподіл навчального навантаження між мовою відповідного корінного народу або національної меншини та іноземною мовою, відображаючи це в навчальному плані. За рішенням педагогічної ради, зокрема у разі, коли мова національної меншини є офіційною мовою ЄС, ця мова може вивчатися також як іноземна». Проте в типових навчальних програмах годин для вивчення на рівних умовах рідної, державної та іноземної мов нема. Згідно Типової навчальної програми «Українська мова 1-2 класи закладів загальної середньої освіти з навчанням угорською мовою» для цього предмету відводиться в 1-му класі 175 на рік з 315 год, відведених на мовно-літературний компонент. Якщо для рідної мови виділити таку ж саму кількість годин, що однозначно є меншою, як кількість годин на вивчення державної, у разі коли вона є рідною, тоді взагалі не залишається можливості відвести години для іноземної мови, навіть за умови використання годин варіативного складника. Ідентичною є ситуація і в старших класах. Наведені кількості годин показують, що неможливо досягти такої ж мети стосовно володіння державною мовою, у разі коли вона не рідна, при навчанні в школах з мовою навчання корінних народів або національних меншин. Тут прослідковується негативна дискримінація щодо можливості вивчення іноземної мови в цих школах. Також порушується деклароване право навчальних закладів з мовою навчання корінних народів або національних меншиг щодо можливості реалізації власної освітньої траєкторії, адже всі години варіативного складника потрібно відвести на підсилення вивчення рідної та/або даржавної мови, щоб в мінімальній мірі забезпечити реалізацію вимог Державного стандарту щодо вивчення державної та рідної мов. Це є надзвичайно дискримінативним, впливає на результативність навчального процесу, в значній мірі звужує права учнів та батьків цих закладів.

У зв`язку з вищеперерахованим ЗУПТ просить наступне:
1. Зберегти право функціювання закладів загальної середньої освіти з мовою навчання корінних народів та національних меншин.
2. Дозволити для шкіл з угорською мовою навчання користуватися навчальним планом, запропонованим в Таблиці 1.
3. Для шкіл з навчанням мовою корінних народів та національних меншин розробити нові стандарти вивчення державної мови. За основу взяти Державний стандарт з української мови як іноземної:
на кінець початкової школи – рівень А1;
на кінеціь базової школи – рівень А2;
на кінець повної середньої школи – рівень В1.
4. Для шкіл з навчанням мовою корінних народів та національних меншин забезпечити вивчення іноземної мови (не рідної) в обов`язковому порядку.
5. Внести корективи до Закону Укріни про середню освіту, а саме до статті 5. (додаток 3.)

Просимо МОН до конструктивної співпраці з метою забезпечення рівного доступу до освіти та реалізації якісної освіти для учнів з навчанням мовою корінного народу чи національної меншини.

Брензович В.І.,
голова Громадської організації «Товариство угорської культури Закарпаття»

Зубанич Л.Л.,
голова Демократичної спілки угорців України

Орос І.І.,
голова Закарпатського угорськомовного педагогічного товариства

 

Таблиця 2

Типовий навчальний план початкової школи з українською мовою навчання

Освітні галузі

Навчальні предмети

Кількість годин на тиждень у класах

1

2

3

4

 Разом
Мови і літератури Українська мова

7

7

7

7

 28
(мовний і літературний компоненти) Іноземна мова

1

2

2

2

 7
Математика Математика

4

4

4

4

 16
Природознавство Природознавство

2

2

2

2

 8
Суспільствознавство Я у світі

1

1

 2
Мистецтво Мистецтво*/музичне мистецтво, образотворче мистецтво

1

1

1

1

 4

1

1

1

1

 4
Технології Трудове навчання

1

1

1

1

 4
Сходинки до інформатики

1

1

1

 3
Здоров’я і фізична культура Основи здоров’я

1

1

1

1

 4
Фізична культура **

3

3

3

3

 12
Усього 18+3 20+3 21+3 21+3  80+12
Додаткові години на вивчення предметів інваріантної складової, курсів за вибором, проведення індивідуальних консультацій та групових занять

2

2

2

2

8

Гранично допустиме тижневе навчальне навантаження на учня

20

22

23

23

88

Сумарна кількість навчальних годин інваріантної і варіативної складових, що фінансується з бюджету (без урахування поділу класів на групи)

23

25

26

26

100

Типовий навчальний план початкової школи з навчанням російською
чи іншою мовою національної меншини

 

Освітні галузі

Навчальні предмети

Кількість годин на тиждень у класах

1

2

3

4

 Разом
Мови і літератури Мова навчання

6

6

5

5

 22
(мовний і літературний компоненти) Українська мова

3

3

4

4

 14
Іноземна мова

1

2

2

2

 7
Математика Математика

4

4

4

4

 16
Природознавство Природознавство

2

2

2

2

 8
Суспільствознавство Я у світі

1

1

 2
Мистецтво Мистецтво*/музичне мистецтво, образотворче мистецтво

1

1

1

1

 4
Технології Трудове навчання

1

1

1

1

 4
Сходинки до інформатики

1

1

1

 3
Здоров’я і фізична культура Основи здоров’я

1

1

1

1

 4
Фізична культура **

3

3

3

3

 12
Усього 19+3 21+3 22+3 22+3  84+12
Додаткові години на вивчення предметів інваріантної складової, курсів за вибором, проведення індивідуальних консультацій та групових занять

1

1

1

1

4

Гранично допустиме тижневе навчальне навантаження на учня

20

22

23

23

88

Сумарна кількість навчальних годин інваріантної і варіативної складових, що фінансується з бюджету (без урахування поділу класів на групи)

23

25

26

26

100

 

Szólj hozzá!

Read previous post:
NASA: A Marson léteztek az élethez szükséges alkotóelemek a Curiosity adatai szerint

Szerves vegyületek gazdag lelőhelyét mutatta ki a Mars felszínén és a légköri metán szezonális változását észlelte az amerikai űrkutatási hivatal...

Close