Kezdőlap » новини » Промова Ілдіки Орос на XXVII загальних зборах «KMPSZ»

Промова Ілдіки Орос на XXVII загальних зборах «KMPSZ»

Закарпатське угорськомовне педагогічне товариство «KMPSZ» 15-го грудня провела чергові загальні збори. Видання «Kárpátalja.ma» публікує повний текст промови голови товариства, ректора Закарпатського угорського інституту ім. Ференца Ракоці ІІ Ілдіки Орос.

Шановні представники церков та громадських організацій, дорогі гості, учасники загальних зборів!

Прийшов час підвести підсумки роботи Закарпатського Угорськомовного Педагогічного Товариства за 2018 рік. Минулий рік пройшов у дусі боротьби_ щодо статті 7 Закону Про Освіту, прийнятого в 2017 році. Саме в 2017 році відбувся неочікуваний прецедент: обірвався природний процес та стан, який був присутній на Закарпатті протягом століть, а саме: було обмежено право національних меншин на здобуття освіти рідною мовою. Про важливість та історію цього права в своїй книзі писали дослідники, працівники дослідного центру ім. Антала Годиинки, що працює на базі інституту. Автори спростували неправдиві дописи, що з’явилися в європейських засобах масової інформації протягом останніх років та згідно з якими це право не забезпечується для національних меншин сусідніх держав, лише Україна щедро дозволила національним меншинам здобувати освіту рідною мовою. На жаль, незважаючи на те, що Венеціанська комісія виявила численні правопорушення в цьому законі, а президент згодився виконати рішення Венеціанської комісії, все ж не відбулося жодних зрушень у цьому напрямку. Парламент не проголосував за поправки, які вимагає Венеціанська комісія. Не варто дивуватися, оскільки ми маємо письмову угоду з Петром Порошенком, президентом України про забезпечення і захист прав наших меншин, якщо закарпатські угорці підтримають його на президентських виборах. Угорці Закарпаття дали близько 70 тисяч голосів на виборах, але протягом останніх 4 років президент діяв абсолютно протилежно тому, що обіцяв. Було обмежено наше конституційне право, можливість вільного вибору мови навчання протягом всього процесу навчання. Коли ми звернулися до президента з більш ніж 60 тисячами підписів і просили накласти вето на закон, він вже не пам’ятав своєї обіцянки.

Ще сумніше, що замість конструктивного діалогу, переговори, в яких ми повинні були брати участь та які організувало і яким керувало Міністерство Освіти і Науки, були радше своєрідною боротьбою в болоті. Протягом року було проведено кілька раундів, де нас хотіли переконати і пояснити, що ми неправильно зрозуміли зміст закону. Після того, як ми задали необхідні питання, виявилося, що ми добре знаємо українське законодавство, і що написане і те, що планували батьки-законотворці, насправді є тим, чого ми не можемо прийняти. У цьому випадку було дещо перефразовано попередні аргументи, стверджуючи, що міністерство керувалося добрими намірами, і ми повинні вірити, що для осіб-неукраїнців неможливо вивчити українську мову іншим способом, лише так, як рекомендує міністерство. Коли ми перелічили свої, вагомі аргументи, склалося враження, ніби представники міністерства приймали наші аргументи, а потім все ж намагалися прийняти свої, дещо змінені пропозиції. Наприклад, під час нещодавніх переговорів було прийнято рішення, що при викладанні української мови та літератури слід враховувати європейські стандарти, а також слід розробити правила, засновані на компетентності, і на основі цього проводити тестування перед закінченням навчання. Було організовано зустріч, на якій вони представили свої пропозиції. Коли ми детальніше переглянули ці пропозиції, виявилося, що вони мають намір використати існуючу двомовну освіту, що використовується в міжнародній практиці, яка в європейських країнах зазвичай обирається престижними батьками для своїх дітей добровільно в більшості державних елітних шкіл. В Угорщині також існують такі гімназії, де протягом одного року викладають тільки мову навчання, щоб учні могли вивчати частину предметів цією мовою в наступному навчальному році. Але це не є обов’язковим, отже мовні права дитини не порушуються. Наступний крок міністерства полягає в спробі представити свій освітній порядок, загорнутий у золотий папір, і покласти його під нашу ялинку, намагаючись переконати нас, що він містить цукерки, які ми хочемо, у той час як в упаковку загорнутий звичайний корок. Складається враження, що нас не розглядають як звичайних дітей і, звичайно, як повноцінних громадян, платників податків з конституційними правами. Про це свідчить і рішення, в якому заступник міністра здійснив обіцянку, яку він дав у залі Естергом в нашому інституті навесні 2018 року. За указом прем’єра Гройсмана у 2019 році для випускників-носіїв неслов’янських мов і кримських татар, для ЗНО з української мови вводиться нижчий прохідний бал, ніж для українськомовних випускників або носіїв слов’янських мов. Це можна оцінити позитивно, оскільки міністерство виконало свою обіцянку принаймні щодо одного питання. Необхідно відзначити, що мотивація поза цим кроком полягає не в зниженні вимог до рівних можливостей, тому що тести з української мови та літератури пристосовані до рівня носіїв української мови в українських школах, а також тих, хто планує навчатися за спеціальностями Українознавство або Українська Філологія, отже ті, для кого українська мова не є рідною та навчалися не в україномовних школах опиняються в невигідному становищі. Прохідний бал, згідно з рішенням, був змінений для забезпечення прав осіб з особливими освітніми потребами. Адже меншини мають специфічні здібності, тому що вони мають специфічну рідну мову та культуру. У цьому сенсі це не було б образливо, якби ми не були знайомі з відповідним тлумаченням закону про освіту. Відповідно до закону, до цієї категорії відносяться особи з фізичними та розумовими вадами. Отже, зараз не тільки професор Фаріон, але й український уряд на чолі з Гройсманом вважає, що неукраїнські національні меншини мають розумову ваду, тому що вони розмовляють і думають іншою мовою, і це тепер внесено до рішення уряду. Ми вважаємо це обурливим і образливим, але ми не маємо наміру відмовлятися від зниженого прохідного балу. Ми не відмовляємося від своїх прав, незважаючи на те, що певні політичні сили і фактори, які відкрито не розкривають свої обличчя, роблять все, щоб залякати нас та вигнати з нашої Батьківщини, перешкодити нам брати участь у громадському житті і змусити нас стати маргінальним чинником української держави. Такий висновок можна зробити також за результатами дослідження, проведеного науково-дослідним центром ім. Тиводора Легоцкого на базі нашого інституту на основі українських новин та законів. У дослідженні «Спостереження та моніторинг меншин» були зафіксовані акти і злочини проти закарпатської угорської громади в період з 2014 року по квітень 2018 року. У дослідженні було зафіксовано 182 випадки антиугорських проявів. У більшості випадків наша громада звинувачується в тому, що не вміє розмовляти українською мовою, в основному в засобах масової інформації, а також у різних джерелах, переважно російською мовою. Закарпатські угорські чиновники, депутати обласної та районних рад, державні службовці поважають державну мову та вивчили її, не отримуючи жодної державної допомоги та підтримки, а більшість українських чиновників в свою чергу, як правило, розмовляє російською, в тому числі й в ЗМІ. Цей подвійний стандарт є характерним для країни, тому для його усунення ми повинні і надалі відстоювати власну думку.

Сьогодні ми також обговорюємо навчальний план з план української мови як державної для меншин, розроблений за допомогою Берегівської філії Педагогічного Товариства, Закарпатського Угорського Інституту, Регіонального Інституту Післядипломної Освіти, і ми схвалимо версію, яку подаватимемо до Міністерства. Ми надіслали вам базовий план на доопрацювання, 12 грудня керівництво підсумувало пропозиції, включило їх до програми, отже версія документу, яку ви знайдете у папці, відображає позицію закарпатських угорських експертів. Якщо ми схвалимо цей план, будь ласка, обговоріть його знову з викладацьким персоналом і надішліть свою думку міністерству, щоб ми могли представити його під час наступних переговорів з максимальною підтримкою.

Але давайте не будемо скаржитися і сердитися, а натомість поговоримо про те, який прогрес відбувся в нашій системі освіти рідною мовою.

Протягом навчального року, завдяки переговорам в міністерстві, вдалося досягти того, що першокласники матимуть змогу вивчати письмо та читання на основі угорського букваря та робочих зошитів. За підтримки Міністерства Людських Ресурсів Угорщини та Генерального Консульства Угорщини у Берегові в кожну школу було передано книги та зошити. Дякуємо! Тепер саме від нас залежить, щоб наші діти отримали такі знання, які вони могли б отримати в Угорщині. Тому я прошу, щоб Берегівська філія Інституту Післядипломної Освіти адаптувала навчальний план до алфавітного порядку букварів, з одного боку, а також організувала тренінг з використання цих букварів.

Опубліковано першу частину допоміжного підручника з історії угорського народу, а друга частина вже в друкарні. Коли вона буде готова, слід провести презентацію, і автори повинні звернути увагу колег на можливості її застосування. Нашому дитячому журналу «Ірка» та нашому професійному часопису «Освіта» виповнилося 25 років. Вони публікуються завдяки підтримці Державного Секретаріату Угорщини з питань національної політики. Державний Секретаріат з питань національної політики підтримав повну реконструкцію Будинку Вчителя у Берегові, яку ми змогли завершити до Дня Вчителя. Вважайте його професійним будинком/домівкою угорських вчителів на Закарпатті, наповнюйте його враженнями і використовуйте його належним чином.

У 2018 році відбувся перший етап програми розвитку дитячих садків в Карпатському басейні. Програма здійснюється за підтримки Фонду ім. Бетлена Габора і очолюється урядовим офісом Державного Секретаріату з питань національної політики, відповідальним за співробітництво області Саболч-Сатмар-Берег Угорщини із Закарпаттям. На першому етапі програми, згідно з рішенням угорського уряду, Закарпаття отримало 2 197 326 135 угорських форинтів. Ця сума включає 360 629 000 угорських форинтів, отриманих Закарпатською Римо-Католицькою Церквою, 182 020 000 форинтів для Угочанського округу Закарпатської Греко-Католицької Церкви, а також 660 677 135 форинтів, отриманих Закарпатською Реформатською Церквою для проектів розвитку дитячих садків, а також 994 000 000 форинтів для Закарпатського Угорськомовного Педагогічного Товариства для розвитку українських державних дитячих садків з угорською мовою навчання на Закарпатті. В межах програми було частково або повністю відремонтовано 50 навчальних закладів. Також в рамках цієї програми, у населених пунктах, де кілька десятиліть тому було усунуто угорськомовну освіту, але частина населення – угорці, ми плануємо придбати будівлі для запуску угорських дитячих садків. На першому етапі програми розвитку дитячих садків ми придбали будівлі в населених пунктах Середнє, Н. Коропець, Бакош, Солотвино, Ділове та Есень (де ми придбали фундамент нового дитячого садка, який почала будувати місцева сільська рада). У рамках програми ми продовжили реконструкцію та перебудову культурного центру в с. М. Геївці, придбаного Педагогічним Товариством для місцевого дитячого садка та початкової школи після того, як їм довелося переїхати з будівлі, що перебувала у власності реформатської церкви до вересня цього року. Загальна вартість закупівель та реконструкцій становить 79 838 877 грн., тобто 844 587 720 угорських форинтів. Завдяки підтримці 98 дитячих садків з угорською мовою навчання або хоча б однією угорськомовною групою отримали комп’ютерне обладнання: ноутбуки з 55 Гб угорських народних казок, проектори та мультифункціональні принтери (ксерокс, сканер і принтер) загальною вартістю 2 909 768 гривень, тобто 30 778 250 форинтів. Нам також вдалося частково або повністю замінити меблі в 47 дитячих садках на загальну суму 6 130 818 грн., тобто 65 922 774 форинтів. Кухонне обладнання було замінено в 30 навчальних закладах на загальну суму 3 628 402 гривні, тобто 38 383 603 форинтів. 10 дитячих садків отримали нові іграшки для дитячих майданчиків та павільйони загальною вартістю 735 160 гривень, тобто 7 904 946 форинтів.

Хто отримує користь від цієї підтримки з Угорщини? За даними українських ЗМІ, це добре тільки для закарпатських угорців. Перш за все, ми – громадяни, які платять податки в Україні, отже українські платники податків отримують фінансування за рахунок коштів платників податків з Угорщини. Ця підтримка спрямована на виконання завдань, які повинна виконувати українська держава, тому українські платники податків підтримуються безпосередньо, а українська держава також отримує вигоду. Тягар реконструкції вищезгаданих обʼєктів знімається з плечей української держави, таким чином звільняючи український бюджет від коштів, які повинні бути використані для цієї мети. Збережені таким чином кошти можуть бути використані українською державою для інших цілей, можливо, для реконструкції українських дитячих садків або шкіл. Завдяки модернізації та реконструкції установ не тільки поліпшуються умови, але й зменшуються кошти на утримання установи, витрати на комунальні послуги, що знову знімає навантаження з державного бюджету України. У процесі реконструкції будівництво здійснюється на підставі контрактів з українськими платниками податків, таким чином створюючи додаткові доходи шляхом створення та збереження робочих місць. Всі будівельні компанії оподатковуються на основі своїх доходів, вони також сплачують військові та інші податки за своїх працівників. Працівники сплачують податок з доходів фізичних осіб, поповнюючи таким чином державний бюджет та місцеві бюджети України. Підприємства закуповують матеріали та обладнання в українських продавців та виробників, тим самим опосередковано сприяючи розвитку української економіки та збереженню робочої сили. Ці компанії також оподатковуються, і працівники там також платять податки, що в черговий раз поповнює державний бюджет України. Кожна з угорських державних програм офіційно прибуває в країну, на підставі контрактів, кошти конвертуються в українську валюту на державній біржі, тому вони також забезпечують дохід для банківського сектору, який знову отримує український бюджет. Якщо скласти всі податки різних видів на різних рівнях, що прямо або опосередковано поповнюють український державний бюджет, то вони становитимуть 60-70 відсотків отриманого фінансування. Ще один дуже важливий фактор, через який українська державна влада повинна бути вдячна за цей вид іноземної допомоги, полягає в тому, що вона значною мірою сприяє «відбілюванню» української економіки, адже тут відсутні хабарі та нелегальні відшкодування, весь процес легко відстежити, він є прозорим, а всі кошти прямо або опосередковано перераховуються до бюджету України. Чи через це скаржаться деякі люди?

Розпочато базову шкільну програму, розроблену Педагогічним Товариством та затверджену ще в 2016-2017 навчальному році; програма «Східне партнерство» продовжується завдяки підтримці угорського Міністерства Закордонних Справ. Програми будуть проводитись у наших школах за участю Благодійного Фонду Закарпатського Угорського Інституту, президенту якого Василю Брензовича та директору Ілоні Ваш ми щиро вдячні та просимо їх надати нам детальну інформації про цей процес.

Кожен, хто стоїть на одному місці, рано чи пізно потоне, особливо якщо грунт під ногами заболочений. Виходячи з цієї мудрої народної думки, Педагогічне Товариство не хоче зупинятися, а натомість має на меті розвивати свою інституційну мережу, щоб зробити її якомога привабливішою для кожного угорця на Закарпатті. Ми також думаємо про тих, хто, мабуть, не розмовляє угорською вдома, але любить своїх бабусь і дідусів і хоче розмовляти з ними на цій мові, або якщо їхні предки вже не живі, бажають вивчити мову, щоб вшанувати їх пам’ять. У світлі цього, наша асоціація провела всебічне опитування серед учнів наших шкіл, про відвідування, зміну школи та потреби учнів. Виходячи з опитування, ми розробили комплексну концепцію, яка складається з декількох елементів і декількох програм, для яких коштів поки що немає, але той, хто не мріє і не планує та не має мети, не може нічого досягти . Суть програми полягає в тому, що поза розвитком дитячих садків, які є першою і базовою ланкою освіти, рівень рідної мови, гарантований українським законом про освіту, полягатиме в посиленні початкової школи. Для батьків привабливою є саме та початкова школа, яка близька до менталітету сім’ї за своїми обставинами та світоглядом, прагне до якісної освіти і враховує ідеї батьків в рамках педагогічних норм і принципів. У початкових школах ми плануємо не тільки відновлювати існуючі заклади, але й розширювати мережу, особливо в населених пунктах, де зараз існують угорські дошкільні групи, але немає можливості продовжувати навчання рідною мовою, тому що з 1944 року немає угорської школи. Одним з елементів концепції є, звичайно, посилення загальної та середньої освіти, а також інтеграція як окрема програма. Інтеграція була б необхідною в першу чергу в школах, де ромські учні були в більшості протягом останніх років, але вони є угорськомовними учнями, тобто угро-роми. Крім оновлення цих шкіл, більше уваги слід приділяти засвоєнню професійних практик для інтеграції та розвитку учнів, зменшення розриву знань між соціальними класами і, таким чином, подальшого забезпечення та підтримки соціального балансу в нашому регіоні. У випадку цих програм, як і протягом останніх 30 років, ми не можемо розраховувати на українську державу. Згідно з нашим попереднім досвідом, причини, через які наші запити видхиляють, залишаються незмінними: як бідна, молода держава, що перебуває в стані війни, достатньо якщо Україна може виконувати свої основні функції як держава; такі спеціальні цілі, як вимоги та потреби меншин будуть підтримані, коли держава набереться сил. Ми бажаємо, щоб це відбулося якомога швидше, бажано ще в нашому житті. Ми не хочемо нічого іншого, не більше і не менше, ніж будь-який батько, мати і педагог в країні і в усьому світі: забезпечити якісну освіту для наших дітей і для тих, за кого ми відповідальні. Ось чому у нас є тільки один вибір: звернутися до Бога, про якого ми знаємо зі слів Сечені, що він ніколи не допомагає прямо, завжди опосередковано. Поки-що Божа непряма допомога завжди приходить з батьківщини. Ось чому ми дякуємо угорській державі, лідерам держави, які вже більше десятиліття ставляться до нас як до своїх дітей, і роблять все для нас. Ми вдячні угорському уряду за те, що підтримує наші ініціативи, дає надію на майбутнє дітям, які навчаються в наших школах, відстоює наші інтереси, незважаючи на тиск. Ми дякуємо угорським платникам податків, які також вважають нас братами, не відмовилися від нас, і не шкодують про підтримку, яку ми, можливо, ніколи не зможемо відшкодувати, але обіцяємо використовувати її на благо нашого народу і для нашого спільного майбутнього. Ми просимо Господа допомогти нашій угорській нації, всім її членам у всьому світі, насамперед угорській державі, розвиватися принаймні в такому ж ритмі, як і протягом минулих років, для нашого кращого майбутнього. У дусі цих думок, будь ласка, моліться на Різдво, щоб воно принесло світло всім нам. Ми бажаємо всім благословенного Різдва, мирного, щасливого і успішного Нового року.

Берегове, 15 грудня 2018 р.

Kárpátalja.ma

Másnyelvű változat - Інша версія

Szólj hozzá!

Read previous post:
Száz év Ady nélkül – Verspályázat

A Magyar Irodalomtörténeti Társaság Tanári és Szépírói Tagozata verspályázatot hirdet Ady Endre halálának 100. évfordulójára Száz év Ady nélkül címmel.

Close