Kezdőlap » новини » Пропозиції Закарпатського Угорського Педагогічного Товариства щодо угорськомовної освіти і вивчення угорської мови в Україні

Пропозиції Закарпатського Угорського Педагогічного Товариства щодо угорськомовної освіти і вивчення угорської мови в Україні

27 листопада Закарпатське угорське педагогічне товариство надіслало листа Ганні Новосад, міністру освіти і науки України, щодо пропозицій до змін в угорськомовній освіті. Цей лист отримала редакція Kárpátalja.ma, який ми опублікували без змін. 

ЗУПТ очікує виконання пропозиції Венеціанської комісії щодо внесення змін до статті 7 Закону про освіту та заміни існуючого положення більш зваженим та чітким текстом, адже в цьому випадку це є найдоцільніше рішення.

Слід зазначити, що уявлення про те, нібито обмежувальні та дискримінаційні положення статті 7 можуть бути усунені в ході її виконання спеціальним законом або підзаконним актом, залежним від цього закону, створило б непримиренний законодавчий конфлікт. Про це свідчать зміни, внесені до прийнятого в 2014 році Закону України  «Про вищу освіту» 25 квітня 2019 року, в тому числі до статті 48, яка регламентує питання мови викладання у закладах вищої освіти. У попередній редакції вищеназваного закону, а саме у  пункті 3 статті 48 можна було читати таке: «… вищі навчальні заклади України приватної форми власності мають право вільного вибору мови навчання…». Отже, прийнятий у 2014 році, – після подій на Майдані, – закон дозволив приватним вишам обирати свою мову викладання відповідно до резолюції Венеціанської комісії. У 2019 році той самий парламент, прийняв рішення про регламентування мови викладання у приватних вищих навчальних закладах. Тобто, у поточній редакції Закону України «Про вищу освіту» цей пункт уже вилучений, залишилися наступні пункти:

«1. Мовою освітнього процесу у вищих навчальних закладах є державна мова.»

«3. Застосування мов у вищих навчальних закладах визначають закони України “Про забезпечення функціонування української мови як державної” та “Про освіту”»

Тому ми справедливо стурбовані реальністю наміру внести поправки до статті 7 в галузевих законах, оскільки не гарантується, що вони не будуть змінені через кілька років з огляду на юридичний конфлікт інтересів.

Саме тому ми продовжуємо наполягати на зміні статті 7 основного Закону про Освіту наступним чином: «Навчальні заклади України приватної та комунальної форми власності мають право вільного вибору мови навчання». Ми продовжуємо сподіватися на забезпечення збереження існуючих прав на навчання рідною мовою, на покращення якості викладання рідної мови в державних школах замість звуження можливостей освіти рідною мовою.

Важливим питанням є також продовження забезпечення підручниками угорською мовою з усіх предметів на всіх рівнях освіти – від дитячого садка до всіх рівнів загальної середньої освіти, включаючи випускні класи.

Стосовно різних рівнів здобуття освіти для забезпечення прав національних меншин та збереження культури національних меншин та корінних народів, ЗУПТ рекомендує наступне.

  1. У випадку освіти в дитячому садку, що може проводитись рідною мовою, слід розробити та/або ухвалити на державному рівні розроблену ЗУПТ навчальну програму з вивчення рідної мови та фольклору, а також відповідний методичний матеріал, оскільки дана програма ще не ухвалена на державному рівні.

 

  1. У випадку початкової школи слід врегулювати наступні проблеми.

2.1. Чинний стандарт початкової школи не дозволяє школам нацменшин викладати іноземну мову на рівні, ідентичному з українськими школами, адже не відведені години для його викладання. Згідно з попередньою практикою, в описі кількості годин було конкретно вказано скільки уроків можна відвести українській, рідній (у випадку відмінності від державної) (угорській) та обраній іноземній мові. На 2019-2020-й навчальний рік це було реалізовано шляхом відведенням для вивчення предметів мовного циклу спільного числа годин, а пізніше встановлено регламент щодо кількості годин, необхідних для вивчення української мови, що займає більше половини загального числа годин. Решту годин можна розподілити між угорською та іноземною мовами. Тобто або тільки рідну, або тільки іноземну мову можна викладати належним чином. У нашому листуванні міністерство дало зрозуміти, що ми можемо вибрати угорську як іноземну, або англійську, обидві є європейськими мовами. Це ставить під сумнів правовий статус рідної мови меншин, відносячи її до категорії іноземних мов, ніби ми є іммігрантами на власній батьківщині. Ми запропонували збільшити кількість годин, що відведені для вивчення мов, у випадку нацменшин на кількість годин для вивчення іноземних мов в українських школах. Це означає 2-3 додаткові години щотижня. Таким чином, українську, рідну та іноземну мову викладали б в такій кількості, як в українських школах. При цьому у класі з навчанням угорською мовою навантаження учнів буде складати на 2-3 години більше щотижня, проте це приймають та, навіть, просять самі батьки. Відповідь міністерства на це полягала в тому, що це не можна забезпечити через порушення граничного допустимого навантаження на учня, а також у зв’язку з принципом рівності витрат з державного бюджету на кожну дитину.  Проте, не вирішивши дане питання, право нацменшин на рівний доступ до освіти не виконуватиметься, оскільки вони не зможуть вивчати рідну та іноземну мови на одинаковому рівні з учнями з українською мовою навчання – це є дискримінативне відношення до дітей.

2.2. Прийнятий стандарт з української мови для класів з навчанням мовою національних меншин не враховує специфіки мови меншини та містить абсолютно нереальний перелік вимог. Слід зазначити, що даний стандарт вслуговує та сприяє не інтеграції, а асиміляції.

Наші рекомендації:

Забезпечити обов’язкове викладання іноземної мови в початкових класах починаючи з другого класу, як і в класах з українською мовою навчання, тобто 2-3 години на тиждень. З цією метою збільшити години мовної галузі для класів з мовою навчання меншин на кількість годин іноземних мов в класах з українською мовою навчання. Таким чином, українську, рідну та іноземну мови вивчали б ту ж кількість годин, що і в класах з українською мовою навчання, хоча в угорських класах навантаження учнів буде більшим на 2-3 години на тиждень. Пропоновані зміни стосовно кількості годин підтримуються батьківською громадськістю.

Розробити реалістичні вимоги у державну стандарті щодо вивчення державної/української мови, яка враховує специфіку викладання другої мови для дітей, для яких вона не є рідною.

 

  1. На рівні базової середньої овіти

3.1. До кінця базової середньої школи 40% предметів повинні викладатися державною мовою: це тотальна дискримінація, що робить неможливою якісну освіту з загальноосвітніх предметів. З одного боку, вона вимагає негайної зміни мови при переході від початкової до базової освіти, що є педагогічною нісенітницею у випадку переважної більшості предметів. Іншими словами, якщо, наприклад, дитина вивчала природничі науки на рівні початкової школи угорською, то як можна з наступного року викладати українською географію чи біологію?

3.2. Очікувати те, що викладач-фахівець підготує учнів до зміни мови в наступному році, також є абсолютно абсурдним, адже він повинен викладати саме той предмет, а не мову, до того ж при такій же кількості годин. Тобто такий перехід також призведе до погіршення якості освіти.

3.3. Якщо учень живе в неукраїнськомовному середовищі, існують абсолютно нереальні очікування щодо вивчення української мови, оскільки деякі плани вимагають знань української мови на рівні В2 при закінченні 9-го класу (або навіть С1, згідно з деякими планами) від пересічного випускника базової школи, де викладання ведеться угорською мовою. І це при тому, що діюча програма вивчення державної мови взагалі не призначена для розвитку мовних компетентностей, навичок спілкування, а майже виключно зосереджена на граматичних правилах та їх застосуванні на рівні, ніби учні вже розмовляють та вільно володіють українською мовою. Програма вивчення української літератури є спільним для школярів шкіл з українською мовою навчання чи мовою навчання нацменшин, тому її якісне виконання є нереальним. Світову літературу, яку до цього часу викладали як інтегрований курс у угорською літературою зараз планується викладати також українською мовою.

3.4. Міністерство освіти та науки України не вжило заходів щодо реформування викладання державної мови, а діюча система по суті не передбачає засвоєння державної мови в системі шкіл нацменшин на рівні державного стандарту.

Наші рекомендації:

Ми вважаємо, що вимога забезпечення якості вивчення української мови потрібно реалізувати не шляхом збільшення кількості годин, а через розроблення відповідних стандартів та, на основі них, програм, методик, підручників, дидактичних матеріалів, словників з урахуванням мовної специфіки даної меншини. Крім того, важливо забезпечити адекватні дидактичні ресурси: сучасні підручники, робочі зошити, шкільні словники (які існують, але не для вивчення української як мови), професійні словники тощо. З часу незалежності України за кошти з державного бюджету не було створено та видано жодного академічного чи шкільного словника. Словники, з якими ми працюємо в наших школах, було складено викладачами УЖНУ та ЗУІ та видано за кошти угорської держави. Одним з перших кроків має бути розробка великого академічного словника, а потім вже решта словників, та їх видання – бажано за державні кошти.

Плануючи викладання угорської мови та літератури, необхідно врахувати наступне:

  • слід адаптувати програми та вимоги навчальних програм до тих, що діють в Угорщині, адже з точки зору ефективності та сучасності викладання рідної мови та літератури, кращими будуть ті програми, вимоги, які застосовується в країні, де ця мова є державною, адже саме там є необхідна кількість кваліфікованих спеціалістів та відповідні інституції.
  • потрібно дати можливість угорськомовним освітнім закладам адаптувати та використовувати в навчанні видані в Угорщині підручники та робочі зошити (хоча б з угорської мови та літератури) з метою забезпечення доступності якісної навчальної літератури та підручників. Це було б також економічно вигідно для української держави.

З метою збереження національної ідентичності слід ввести викладання предмету угорського фольклору за рахунок обов’язкових занять, обсягом 1 година на тиждень в 5-6 класах, історії угорського народу в 7-8-9 класах, також 1 годину на тиждень. ЗУПТ розробило та видало навчальні програми та підручники під назвою Історія угорського народу, Історія угорської музики. Просимо дозволу їх включити до затверджених навчальних програм, яким надано дозвіл на використання у навчальному процесі з можливістю їх включення до навчального плану закладу.

При складанні навчальної програми з предметів, які впливають на розвиток ідентичності, таких як мистецтво, художня культура та образотворче мистецтво, співи та музика, твори та митці, характерні ознаки угорської культури мають бути частиною навчальних програм та набору вимог.

 

  1. На рівні повної середньої освіти.

4.1. Стандарт середньої школи щодо вивчення української мови для випускників шкіл з мовою навчання нацменшин пропонує оволодіння мовою на рівні C1. Запропоновані стандарти не беруть до уваги той факт, що українська мова є другою мовою для меншин, а також наявні програми не забезпечують розвиток мовних навичок, але залишаються орієнтованими на вивчення граматики.

4.2. Знання державної мови наразі оцінюється випускним іспитом, який водночас є і вступним іспитом на здобуття української філологічної освіти, та еквівалентний рівню C1. Тести вимірюють не мовні компетенції, а переважно граматичні знання на рівні, очікуваному від майбутніх гуманітаріїв. Минулого року випускникам шкіл меншин було надано можливість користуватися нижчим прохідним балом у випадку оцінювання ЗНО, проте але це не стосувалося балу для оцінювання ДПА з державної мови, що зазначається в атестаті про повну середню освіту.

4.3. Якщо концепція викладання іноземної мови на рівні початкової школи не зміниться, угорські діти не зможуть розпочати вивчати після початкової школи, наприклад, англійську мову, або вони, можливо, будуть змушені розпочати її вивчення, попередньо не вивчаючи цю мову.

4.4. На рівні класів повної середньої освіти викладання 60% предметів українською мовою, як це планується, призведе до закриття шкіл з угорською мовою навчання чи значного погіршення якості навчання в таких школах. На рівні середньої школи ми повністю незгідні з таким підходом та рішуче відкидаємо це і трактуємо як повне обмеження існуючих прав: примусовий інструмент асиміляції.

4.5. Не існує централізованого оцінювання з рідної мови у випадку нацменшин у Центрі оцінювання якості знань, що є образливим та дискримінаційним.

4.6. Збереження освітніх закладів нацменшин ставиться під загрозу у зв’язку з обмеженням прийому до середніх шкіл, що планується до запровадження з 2020 року. Наприклад, на рівні середньої школи (10-11 класи) відкриття класу є можливим при наявності щонайменше 40 учнів.

Наші рекомендації.

Необхідно створити можливість проведення незалежного зовнішнього оцінювання з рідної мови та складання державної підсумкової атестації з угорської мови на Закарпатті. Слід пристосувати вимоги та зміст угорського випускного іспиту до вимог, що діють в Угорщині.

Подальше забезпечення можливості складати випускне/вступне тестування з профільних предметів угорською мовою. Ми побоюємося, що положення, передбачені Законом про освіту, будуть невигідними або дискримінативними для шкіл нацменшин.

Міністерство освіти та науки повинне враховувати, що для більшості нацменшин застосування однакових вимог, наприклад, щодо мінімального числа наповнюваності класів, як у випадку шкіл з українською мовою навчання, в більшості населених пунктів означатиме закриття цих шкіл. Тут міністерству, враховуючи позитивний європейський досвід, пропонується застосовувати позитивний коефіцієнт, задля збереження мережі закладів освіти нацменшин.

 

  1. Вища освіта

5.1. У 2019 році той самий парламент, який у 2014 році затвердив Закон про вищу освіту, який дозволив приватним вищим навчальним закладам самостійно обирати мову освіти, згодом, вказавши Закон про освіту 2017 року як вищий пріоритет, обмежив мову викладання українською мовою в приватних вишах.

5.2. Досі нема можливості, щоб мова освіти у випадку нацменшин була частиною системи випускних/вступних іспитів. Хоча внутрішній випускний іспит (ДПА) дозволений, він не є частиною державної системи незалежного оцінювання. Нема можливості подавати заявку на складання іспиту з рідної мови в процедурі вступу до вишу. Можна складати іспити з англійської, німецької, французької, іспанської мов, але не можна з румунської, словацької та угорської, хоча всі вони є офіційними мовами ЄС.

5.3. Новий Закон про вищу освіту також унеможливлює отримання вищої освіти для нацменшин навіть у випадку приватних ВНЗ. Зовнішня система тестування дозволяє оцінювати знання лише українською мовою. Тобто, навіть якщо особа навчалася угорською мовою у вищому навчальному закладі, їй доведеться скласти підсумкові іспити українською мовою, що а ставить випускників угорських вишів у вкрай несприятливе становище.

5.4. Новий закон про вищу освіту також має на меті обмежити автономію приватних вищих навчальних закладів, дозволяючи обіймати посаду ректора лише тим особам, акредитація яких була затверджена українською державою (наприклад, доцент). Це також суттєво відрізняється від європейських стандартів.

5.5. Процес акредитації згідно з Законом про вищу освіту і надалі містить екстремальні стандарти. Наприклад, Закарпатський Угорський Інститут не в змозі акредитувати факультет педагогіки рівня дитячого садка, оскільки немає особи, яка мала б відповідне докторське звання, яка також мала б за базову вищу освіту вихователя(педагога) дитячого садка.

5.6. Робота приватних вузів ускладнюється процесом нострифікації дипломів та наукових ступенів, отриманих за кордоном. Позитивного зрушення в цьому теж нема.

5.7. Система працевлаштування іноземних професорів залишається надто бюрократичною. Дозвіл на їх працевлаштування надають обласні адміністрації. Без їх дозволу не можливо подавати заяву на дозвіл на тимчасове проживання, а у зв’язку з цим не можливо їх працевлаштувати. Заяву на дозвіл на тимчасове проживання необхідно подавати щороку. Без даного дозволу не отримують дозвіл на працевлаштування та ідентифікаційний номер платника податків. Ступінь професора зараховується до якісного складу викладачів установи, якщо він нострифікований, що можуть ініціювати лише громадяни України, в інших випадках  це занадто бюрократична і часом принизлива процедура, особливо для міжнародно-визнаного вченого.

Наші рекомендації.

  • Забезпечити право та можливість проведення тестування з угорської мови в центрах незалежного оцінювання, зарахування вступного/випускного іспиту на відповідному рівні.
  • Продовжити надання можливості для проходження незалежного тестування угорською мовою з усіх предметів.
  • Стосовно приватних закладів вищої освіти, забезпечити можливість вибору мови викладання засновником чи власником закладу, а також забезпечення проведення підсумкових іспитів на мові викладання.
  • Стандарти акредитації повинні бути адаптовані до європейських норм.
  • Спростити процедуру отримання дозволу на проживання в Україні, отримання дозволу на роботу іноземними громадянам, які працюють у вищих навчальних закладах.
  • Процедура нострифікації вчених ступенів, здобутих за кордоном, повинна бути спрощена, пропонуємо укладання відповідного нового договору з Угорщиною стосовно даного питання.

 

 

 

Прийнято на засіданні правління Закарпатського угорськомовного педагогічного товариства

20 листопада 2019 р.

м. Берегове

Szólj hozzá!

Read previous post:
A Kárpátaljai Magyar Pedagógusszövetség javaslatai a magyar nyelvű/magyar nyelvi oktatással kapcsolatban Ukrajnában

A Kárpátaljai Magyar Pedagógusszövetség november 27-én írásban küldte meg Hanna Novoszad oktatási miniszternek a magyar nyelvű oktatással kapcsolatos aggályait, módosítási...

Close