Скасована конференція: Роль громадських організацій національних меншин Закарпаття щодо питання дотримання права на освіту рідною мовою у багатонаціональному регіоні
18-го травня було скасована конференція «Роль громадянського суспільства у формуванні етнонаціональної політики єдності у багатонаціональному регіоні: конституційно-правовий аспект». Інтернет-видання Kárpátalja.ma надає можливість всім запрошеним конференції поділитися своїми запланованими виступами з громадськістю тут, на нашому сайті. Виступ Юрія Герцога, старшого викладача кафедри менеджменту та інноваційного розвитку освіти Закарпатського інституту післядипломної педагогічної освіти:
Етнічне відродження, активні інтеграційні процеси на території Європи сприяють зростанню ролі національних меншин. Для України як держави з поліетнічним складом населення існує потреба у вирішенні комплексу правових, політичних та соціально-культурних проблем, пов’язаних зі створенням необхідних сприятливих умов для всебічного розвитку національних меншин, які складають майже третину населення країни. Входження України у європейське співтовариство неможливе без вирішення етнополітичних питань відповідно до стандартів Європейського Союзу.
Конституційно-правовий статус національних меншин включає принципи їх правового статусу, не тільки основні права та обов’язки, а також гарантії реалізації цих прав.
В Україні наявна широка політико-правова база у сфері забезпечення прав національних меншин, ратифікована більшість чинних міжнародних документів. Водночас можна окреслити кілька проблемних аспектів у цій сфері, що потребують вирішення.
Зокрема, найчастіше виникає питання про дотримання права представників національних меншин на освіту рідною мовою. Це право задекларовано в українському законодавстві та у міжнародних документах, ратифікованих Україною. У системі державних пріоритетів України мовна політика посідає чільне місце, тому що вона є складовою національної політики, спрямованої на унеможливлення міжнаціональних конфліктів у поліетнічній країні. Її стратегічним завданням є забезпечення неухильного дотримання конституційних гарантій щодо розвитку і функціонування української мови як державної в усіх сферах суспільного життя та вільного розвитку, використання і захисту мов національних меншин України
Освіта національних меншин, які проживають на території області, здійснюється за розгалуженою мережею дошкільних, загальноосвітніх та інших навчальних закладів, частина якої склалася історично, а частина – вже з’явилася за роки незалежності України і в першу чергу за ініціативи громадськості та національно-культурних товариств.
Нижче наведені статистичні дані про кількість таких навчальних закладів говорять самі за себе.
| Мова навчання або вивчення | Кількість закладів із навчанням цією мовою | Кількість учнів, які навчаються цією мовою | Кількість учнів, які вивчають цю мову як предмет | Кількість учнів, які вивчають цю мову факультативно або в гуртках | Кількість учнів, які вивчають цю мову як другу іноземну |
| Українська | 537 | 137090 | 19769 | 1059 | |
| Угорська | 66 | 15497 | 1110 | 1598 | 760 |
| Румунська | 12 | 2686 | |||
| Російська | 1 | 1441 | 10685 | 3426 | 3275 |
| Словацька | 145 | 218 | 705 | ||
| Польська | 341 | 341 | |||
| Чеська | 454 | 57 | 454 | ||
| Заклади кількома мовами навчання | 33 |
Крім того в області функціонують також п’ять загальноосвітніх ліцеїв приватної форми власності з угорською мовою навчання.
У 74 дошкільних навчальних закладах надають освітні послуги угорською мовою. Також, працюють 17 дошкільних навчальних закладів, де в окремих групах навчально-виховний процес здійснюється угорською. Функціонують три дошкільні навчальні заклади з румунською мовою, а у двох відкрито групи з словацькою мовою навчання.
Вищу освіту угорською мовою здобувають в Ужгородському національному університеті (УжНУ) на гуманітарно-природничому факультеті з угорською мовою навчання фахових дисциплін, Гуманітарно-педагогічному коледжі Мукачівського державного університету, Берегівському медичному коледжі, Ужгородському коледжі культури і мистецтв та Закарпатському угорському інституті ім. Ференца Ракоці ІІ (приватна форма власності). В УжНУ також функціонують кафедри словацької філології, російської мови, російської літератури та румунської філології.
Таким чином, ми можемо констатувати, що в області в основному забезпечено виконання конституційних норм, вимог Декларації прав національностей України та законодавства щодо освіти національних меншин, закрема, Закону України «Про засади державної мовної політики» стосовно питань освіти мовами меншин.
У цьому законі в більшості знайшли, своє вирішення низка питань, які були проблемними, і протягом останнього десятиліття викликали хвилювання, а інколи й обурення і розпач тих освітян і батьків, які зацікавлені в збереженні і розвитку освіти мовами національних меншин.
Так, нині в Україні силою закону закріплене:
– право батьків на вільний вибір мови навчання, за умови обов’язкового вивчення державної мови, в обсязі достатньому для інтеграції в українське суспільство;
– у державних і комунальних загальноосвітніх закладах з навчанням регіональними мовами вивчення предметів ведеться регіональними мовами (за винятком вивчення української мови і літератури);
– тести для зовнішнього оцінювання якості освіти, які укладаються державною мовою, за бажанням особи надаються у перекладі на мову відповідної меншини;
– документи про освіту, отримані в навчальному закладі з навчанням регіональною мовою, за заявою особи виконується двома мовами – державною і поруч відповідною регіональною мовою.
Крім вищенаведених, цей закон містить норму щодо обов’язковості вивчення в усіх загальних середніх навчальних закладах однієї з регіональних мов або мов меншин. При чому, місцевим радам, з урахуванням поширеності цих мов на відповідній території, у відповідності з законодавством про освіту, слід визначити обсяг вивчення мови відповідної меншини (меншин).
В області, як і в цілому в Україні, за роки незалежності створено необхідне навчально-методичне та кадрове забезпечення багатьох мов.
У той же час хотілося б відзначити найбільші досягнення національно-культурних товариств, які сприяють розвитку освіти національних меншин.
Так, за останні роки за ініціативою громадських організацій Міністерство освіти і науки України друкує тести зовнішнього незалежного оцінювання мовами національних меншин.
Ураховуючи численні звернення представників громадських об’єднань національних меншин в 2015 році Міністерство освіти і науки розпочало проведення Всеукраїнських олімпіад з мов національних меншин (раніше проводилася олімпіада тільки з російської мови). У 2017 році вже втретє за ініціативи організацій національних спільнот проводяться всеукраїнські олімпіади з рідної мови і літератури. У березні цього року в м.Ужгород проведено фінальний етап Всеукраїнських учнівських олімпіад на краще знання рідної угорської мови і літератури та румунської мови і літератури. Організація проведення Всеукраїнської олімпіад стало можливим завдяки сприяння і підтримки Товариства угорської культури Закарпаття, Соціально-культурного товариства румун Закарпаття ім.Іоана Міхалі де Апша, а також Консульству Румунії в Солотвино. Проведення цих олімпіад під егідою міністерства є суттєвою підтримкою обдарованої молоді, зокрема тих представників, які в майбутньому будуть викладати і вивчати мови і літературу національних меншин, а також є стимулом для дітей вивчати свою рідну мову.
За ініціативою представників національних меншин запроваджено у загальноосвітніх навчальних закладах вивчення чеської та угорської мов, як другої іноземної. З цією метою підготовлено відповідні навчальні програми, яким надано відповідний гриф Міністерством освіти і науки України.
Запровадження вивчення угорської та чеської мов у загальноосвітніх навчальних закладах з українською та російською мовами навчання сприятиме підвищенню рівня загальної освіченості учнів, формуванню їх загальної культури, вихованню толерантного ставлення до різних народів, народностей, рас і культур. Ці школи за рахунок спонсорських коштів за сприяння громадських організацій забезпечено необхідними посібниками, виданими відповідно у Чехії та Угорщині, на використання яких профільним міністерством України теж дано дозвіл.
Для поліпшення умов організації навчально-виховного процесу у 1 – 4 класах зі словацькою мовою батьки учнів, представники словацької спільноти, громадські організації стали ініціаторами організації перекладу на словацьку ряду підручників, які видано для навчальних закладів з українською мовою навчання. Ураховуючи проблеми з фінансування, перекладені підручники надруковані за спонсорські кошти і використовуються у школах області зі словацькою мовою навчання.
Саме представники словацької національної меншини стали ініціаторами вирішення проблеми забезпечення учнів 5 – 11 класів підручниками зі словацької мови і літератури.
Через малу кількість школярів, які вивчають вказані предмети, видавати підручники для цієї мети за рахунок бюджетних коштів є недоцільним. По цій причині у названих навчальних закладах використовуються підручники, які видані в Словацькій Республіці. Представниками словацької спільноти спільно з вчителями Словаччини проведено експертизу згаданих книг, здійснено корегування навчального матеріалу для спрощення вивчення окремих тем і творів. З урахуванням цього Міністерством освіти і науки України дано дозвіл на використання названої навчальної літератури в загальноосвітніх навчальних закладах області.
У той же час хотілось звернути увагу і на проблеми, які є в царині освіти.
Перш за все виконання окремих вимог Закону України «Про засади державної мовної політики» вимагає від органів виконавчої влади відповідних дій, а від законодавчої влади здійснення парламентського контролю за цим процесом.
Потреба вирішення ряду питань, які протягом ряду років порушуються національно-культурними товариствами, а також батьками учнів, представниками національних спільнот особливо щодо:
– необхідності принципового реформування методології викладання української-державної мови у тих закладах мовами меншин, в яких навчаються діти, які на початку навчання не володіють державною мовою;
– забезпечення можливостей проходження незалежного оцінювання з мови навчання та відповідної літератури для випускників шкіл з мовою викладання національних меншин;
– введення диференційованої, відповідної рівню можливих реальних знань, системи оцінки знань з української мови при проходженні незалежного оцінювання для випускників шкіл з мовами навчання національних меншин, й тим самим забезпечити рівність у можливостях щодо доступу до якісної освіти,
Проблемою залишається також забезпечення доступу до освіти дітей ромів, яку без підтримки національно-культурних товариств неможливо. Треба ширше впроваджувати елементи міжкультурної освіти у навчальні програми, підручники та посібники, розширити існуючі підручники матеріалом щодо виховання у дітей та молоді засад толерантності, взаємодопомоги і взаємопорозуміння у політкультурному соціумі України.
Велике занепокоєння серед представників національних меншин в області, а також ряді регіонів України викликали різноманітні законодавчі ініціативи щодо внесення принципових змін до мовного законодавства. Зміни у регулюванні мовних відносин, які пропонуються народними депутатами Верховної Ради України (проект закону «Про мови в Україні», проект закону «Про функціонування української мови як державної та порядок застосування інших мов в Україні», проект закону «Про державну мову»), значно звужують мовні права національних і мовних меншин, тих громадян, які є носіями регіональних мов або мов меншин. Ці законопроекти, а також повідомлення, що з’явилося на офіційному сайті Міністерства освіти і науки України (16.10.2016), щодо згоди МОН та громадських активістів про внесення відповідних правок до проекту закону «Про освіту» викликало проведення різних акцій протесту, збір підписів серед представників національних меншин області. Група керівників громадських організацій національних меншин України звернулася до Президента України, як до гаранта додержання Конституції України, прав і свобод людини та громадянина з питання, пов’язаного з діями Міністра освіти і науки України, спрямованого на порушення конституційних прав осіб, які належать до національних меншин на навчання рідною мовою.
Можливість задоволення освітніх потреб є важливим чинником, що впливає на соціальне самопочуття громадян, забезпечує збереження їх національно-етнічної самобутності. Зважаючи на специфіку етнонаціонального складу нашої держави, а саме поліетнічність, існує потреба враховувати регіональні особливості при розробці та реалізації державної мовної політики у системі освіти.
Нині мовна політика держави у системі освіти національних меншин має бути спрямована на вирішення таких першочергових завдань, як забезпечення права навчатися рідною мовою та права доступу до якісної освіти державною мовою.
У зв’язку з цим є потреба зажадати і вимагати від усіх народних депутатів України приймати закони, які відповідають правам представників національних меншин як громадян України, і сприяють реалізації цих прав. А також здійснювати ефективний парламентських контроль за їх виконанням.
Література:
1. Закон України «Про засади державної мовної політики»– [Електронний ресурс] – Режим доступу: zakon.rada.gov.ua/laws/show/5029-17;
2. Закон України «Про освіту» – [Електронний ресурс] – Режим доступу: zakon.rada.gov.ua/laws/show/1060-12;
3. Проект Закону про освіту – [Електронний ресурс] – Режим доступу: w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=58639;
4. Законі України «Про національні меншини в Україні» – [Електронний ресурс] – Режим доступу: zakon.rada.gov.ua/laws/show/2494-12;
5. Європейська хартія регіональних мов або мов меншин – [Електронний ресурс] – Режим доступу: zakon.rada.gov.ua/laws/show/994_014;
6. Аналітичний звіт про дотримання прав представників національних меншин, що проживають на території Закарпаття, на освіту рідною мовою – [Електронний ресурс] – Режим доступу: ci-center.org/;
7. Соціокультурні аспекти діяльності національних меншин у процесах європейської інтеграції україни: регіональний вимір – [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://old.niss.gov.ua/Monitor/December2009/12.htm. 2;
8. Черничко Степан. Нові засади мовного регулювання в Україні у дзеркалі конституційно-правового аналізу національного законодавства та міжнародних зобов’язань нашої країни – [Електронний ресурс] – Режим доступу: centerkyltyr.pp.ua/;
9. Товт Михайло. Щодо виконання Міністерством освіти і науки України та здійснення парламентського контролю профільним Комітетом Верховної Ради України з питань науки і освіти за виконанням Закону України «Про засади державної мовної політики» стосовно питань освіти мовами меншин – [Електронний ресурс] – Режим доступу: kno.rada.gov.ua › Головна › Новини /Publications;
10. Л. І. Мазука. Мовна політика щодо освіти. Національних меншин в україні – [Електронний ресурс] – Режим доступу: sp.niss.gov.ua/content/articles/files/14-1446038353.pdf;
11.Відомості про мови навчання та вивчення мови як предмета, у загальноосвітніх навчальних закладах нна початок 2016/2017 навчального року Зведена таблиця Д-7-8 (річна).