Kezdőlap » новини » У Брюсселі обговорювалася ситуація в сфері освіти нацменшин України

У Брюсселі обговорювалася ситуація в сфері освіти нацменшин України

21-23 листопада у Брюсселі представники меншин Закарпаття зустрілись із комітетами та організаціями, які відповідають за права нацменшин, та особливо, за нацменшини в Україні, й тісно співпрацюють із Європейським Парламентом.

Спілку угорських педагогів Закарпаття («KMPSZ») представляв Лайош Сіладі, голова Берегівського осередку «KMPSZ». Членами делегації з України були Ауріка Божеску, представник румунської громади на Буковині, Анатолій Фетеску, президент Всеукраїнської молдавської асоціації та представники ромської громади з Ужгорода та Рівного.

Мета зустрічі – ознайомитись із доповідями запрошених про освітню ситуацію національних меншин та народів, що проживають в Україні, а також обговорити питання, пов’язані із проблемами ромського населення.

«В Україні є затверджена програма щодо ромського населення на період до 2020 року, яка розпочалась у 2013 році», – ознайомив інтернет-видання Kárpátalja.ma з подробицями зустрічі Лайош Сіладі. Представники ромської громади зазначили, що дана програма передбачає декілька корисних ініціатив, але вони не мали належної фінансової підтримки, тому їх не виконують. Представники ромської громади підняли декілька питань, які сприятимуть їх справі. Наприклад, визнання професії медіатора в Україні, до завдань яких мало би входити підтримка соціально-незахищеного ромського населення – осіб, які не мають документів, та які через соціальне становище, або стан здоров’я не можуть знайти роботу».

Представники угорської, румунської та молдавської меншини підняли проблеми, пов’язані з освітою та мовним законом.

«Українська держава щодо застосування нового закону «Про освіту» пообіцяла всім правоохоронним організаціям, що у профільних законах, таких як закон про загальноосвітні навчальні заклади, замінять незрозумілі та неоднозначні пункти. Однак ми виявили, що ці нові закони, як і проект закону про захист української мови як державної мови, ще більше звужують наші права. Ми підтвердили, що ці громади мали школи протягом століть, тому новий закон не просто змінює певні речі, але має на меті припинення роботи цілих шкільних мереж та фактичне обмеження використання мов національних меншин у межах сім’ї та церкви».

Хоча на Заході, перш за все через рішучі дії угорської держави, ситуацію з освітою та мовним законодавством розглядають головним чином як справу угорців (Угорщини), члени делегації намагалися внести ясність, що інші нацменшини в Україні зі шкільною мережею мають таку саму точку зору, як і угорці.

Учасники зустрічі підкреслили, що для всіх організацій, які представляють меншини є зрозумілим, що знання державної мови є важливою та необхідною річчю, але наявна методологія не дозволяє її опанувати.

«Я відчуваю, що нам вдалося представити цю проблему присутнім представникам більш чітко, ніж її роз’яснює Європейському Союзу Міністерство освіти України», – оцінив цю зустріч Лайош Сіладі.

Kárpátalja.ma

Szólj hozzá!

Read previous post:
Szakértő: háborús helyzettel fenyeget az amerikai-orosz ellentét

Kis-Benedek József biztonságpolitikai szakértő szerint háborús helyzettel fenyeget az amerikai-orosz ellentét, a NATO lépni fog Oroszország ellen, mert az megsérti...

Close