Kezdőlap » новини » Хто і як підтримує Закарпаття?

Хто і як підтримує Закарпаття?

Останнім часом багато чути про те, яку допомогу надає Закарпаттю Угорщина, але мало про те, як відноситься до області державний бюджет. На основі загальнодоступних даних ми дослідили різнопланові проекти, які стосуються Закарпаття.

У 2017-му року з державного бюджету України у рамках «дорожнього» експерименту – який на Закарпатті запрацював лише з 2017 року, і, за яким 50% від перевиконання надходжень митних платежів мали б перераховуватися на реконструкцію доріг області – ледь отримали якісь кошти, попри того, що на Закарпатті функціонують 10 пунктів перетину кордону. З Києва до нашої області перерахували лише 362 мільйони гривень, що на 107 мільйонів менше, ніж очікувалось. У сусідній Львівській області цей проект працює вже з 2015-го року. У його рамках в 2015-2017 рр. на ремонт доріг тут було виділено 2,5 мільярда гривень.

Щодо обсягу інвестицій в Закарпаття, область отримує 1,3% державних інвестицій, тоді, як Львівська область – 5,4%. Перекази у сфері освіти та охорони здоров’я на Закарпаття складають 2,8% від державних, а у Львові – 5,6%. З приводу субсидій утворилась схожа ситуація: Закарпаття отримало 3,2% від усіх державних субсидій, тоді як Львівська – 6,9 %. З Державного фонду регіонального розвитку у 2015-2017 рр. Закарпаття отримало 1,4%, натомість Тернопільська область – у 44 рази більше (47,1% з загального капіталу). Cуми, сплачені Фондом та інші перекази становили 5,4 млрд гривень, що дорівнювало 84,4% всіх доходів Закарпатті. Тобто з власних сил область могла забезпечити лише 15% свого бюджету. Рівень самозабезпеченості Львівської області становить 20%, але, як ми бачили вище, область отримує багато центральних коштів. Натомість Закарпаття змушене самотужки вирішувати свої проблеми так, як знає.

В цьому велику допомогу надає економічна програма «План економічного розвитку ім. Егана Еде». Ця програма економічного стимулювання на Закарпатті функціонує з 2016-го року. Першочергово Угорщина розробила її для економічного відродження воєводинських угорців, що живуть в Сербії, а вже потім розширила її на Закарпатську область.

На підставі загальнодоступних даних, наша область отримує допомогу в загальному розмірі 30 мільярдів форинтів (3 мільярди гривень). Переможці програми більшу частину допомоги витратили на придбання засобів праці (9%) та, в рамках туризму, для інвестицій. У рамках програми у 2016 році фінансову допомогу отримало трохи більше тисячі підприємств, у 2017 році цей показник збільшився вчетверо (4 606 підприємств). Вартість інвестицій також значно зросла: у 2016 році інвестиції склали майже 213 мільйони гривень, а в останньому турі програми – до 1,7 мільярда гривень. Найбільше переможців було у категорії сільського господарства, тому саме на розвиток цієї сфери виділено найбільше коштів.

Допомога має значний податковий вплив. Оскільки офіційного джерела податкового навантаження немає, ми оцінили податковий ефект за власними розрахунками, взявши за основу підприємницький характер заявників. Більшість підприємств знаходяться в категорії приватних підприємств. Незалежно від форми підприємства та податкової групи, всі підприємці та підприємства оплачують так званий «єдиний соціальний внесок» (у 2018 році ця вартість становить 819 гривень / місяць / підприємець), який надходить у центральний бюджет. З упевненістю можна сказати, що завдяки програмі «План економічного розвитку ім. Егана Еде» на Закарпатті було відкрито тисячі нових підприємств. Якщо б ця програма економічного розвитку не реалізувалась, то, за нашими підрахунками, в 2016 році український бюджет зменшився б на 21,9 мільйона гривень. Крім того, підприємці за спрощеною системою оподаткування заплатили близько 9 мільйонів гривень, а для 2018 року ця сума може зрости до 17 мільйонів гривень. Сума єдиного соціального внеску за другий тур зросла до 44,2 мільйона гривень.

За нашими підрахунками, підприємства-переможці сплатили понад 92 мільйони гривень податкових надходжень у центральний бюджет та органи місцевого самоврядування. В цій сумі навіть немає тих грошей, які підприємства сплачують як соціальний внесок за своїх працівників; немає і тих показників, якщо розвиток підприємства генерує дохід і бізнес знаходиться в загальній категорії податку, то це ще забезпечує 18% податкових надходжень з кожного підприємства. Оскільки у нас немає додаткових даних про підприємства, ми не можемо надати точнішу оцінку.

Значення програми полягає не тільки в збагаченні податкового фонду держави, але і в тому, що вона відбілює економіку, бо ті, хто раніше не мали офіційно зареєстрованого підприємства, через обмеження тендерів були змушені легалізувати свій бізнес.

В останні роки Угорщина реалізувала не лише програми економічного розвитку, але й інші проекти соціального та культурного напрямків, допомагаючи закарпатському народу, переважно угорцям, а також україномовному населенню в дусі добросусідства. Допомога, надана працівникам охорони здоров’я, вихователям дитячих садків, вчителям, для оплати дитячого харчування, угорсько-угорської контактної підтримки, як індивідуальна додаткова допомога на доходи, також підлягають офіційному оподаткуванню. Загальна сума цієї допомоги у 2016 році склала 2 млрд. 213 млн. 888 тис. форинтів (тобто близько 230 мільйонів гривень), а її податковий вплив становив 398 500 гривень через податок на доходи фізичних осіб, тоді як військовий збір склав ще 332 тисяч гривень.

 

Др. Роберт Бачо, Габор Потоки
співробітники кафедри обліку та оподаткування
Закарпатського інституту ім. Ф.Ракоці ІІ

Másnyelvű változat - Інша версія

Szólj hozzá!

Read previous post:
Tovább bővül a 4G hálózati lefedettség vidékünkön

Az új generációs mobilhálózati standard már elérhetővé vált Mizshirja (Ökörmező), Csinagyijevo (Beregszentmiklós), Királyháza, Szuszkova (Bányfalu), Goronda, Kaszony, Lalova (Beregleányfalva), Kerecke,...

Close