Kezdőlap » новини » ЗНО 2019 – результати Закарпаття з української мови та літератури

ЗНО 2019 – результати Закарпаття з української мови та літератури

Сертифікаційна робота з української мови та літератури у 2019 році складалася з трьох частин:

  • Частина 1 «Українська мова» містить 33 завдання різних форм.
  • Частина 2 «Українська література» містить 24 завдання різних форм.
  • Частина 3 «Власне висловлення» містить одне завдання відкритої форми (обсяг тексту – 100 слів).

Максимальна кількість балів, яку можна набрати, правильно виконавши всі завдання, – 104. Відповідно до цього пороговий бал складав 23. За перерахунком 23 бали відповідають 100 балам. Для абітурієнтів, які здобули повну загальну середню освіту мовою національних меншин, адаптивний поріг складав 14 балів. Незважаючи на це, частину «Українську мова» їм потрібно було скласти на 16 балів, так само як і україномовним учням. У цьому випадку 14 балів відповідали 100 балам.

Результат сертифікаційної роботи зовнішнього незалежного тестування з частини «Українська мова» було зараховано як оцінку з ДПА з української мови. До неї входять завдання з граматики та твір. Відповідно цьому лише 68 балів (з них 48 граматична частина, а 20 балів за твір) були перераховані за 12-ти бальною шкалою. Аби у свідоцтві була мінімальна оцінка 4, потрібно було набрати мінімум 16 балів.. Максимальну оцінку учні отримали, якщо набрали 64-68 балів.

Кількість балів: Оцінки за шкалою 1-12 балів:
0–5 1
6–10 2
11–15 3
16–20 4
21–26 5
27–32 6
33–38 7
39–43 8
44–49 9
50–55 10
56–61 11
62–68 12

Джерело: Український центр оцінювання якості освіти

 

За даними Українського центру оцінювання якості освіти у минулому навчальному році на зовнішнє незалежне оцінювання з української мови, яке є обов’язковим для всіх випускників, було зареєстровано 349 365 осіб. Більшість з них випускники загальноосвітніх шкіл (104 158 осіб). 11,09 % з них не набрали мінімальний прохідний бал. З вищих навчальних закладів було зареєстровано 82 644 особи. З них 13,87 % не набрали мінімальний прохідний бал. Учні зі шкіл професійної підготовки (61 867) показали найнижчий результат. В їхньому випадку 59,06 % не набрали мінімальний прохідний бал. З навчально-виховних комплексів у тестуванні брали участь 27 849 учнів. З них 15,79 % показали негативний результат. В Україні найкращі результати показали випускники гімназій (36 957 осіб). В їхньому випадку лише 4,95 % не склали іспит. Зі шкіл для дітей з особливими потребами подали заявку всього 1282 випускники. 35,48 % учнів з особливими потребами показали негативні результати. 23 650 осіб на момент реєестрації не навчалися в жодному закладі освіти, їх не було категоризовано. З них 10,63 % не склали даний іспит.

На основі результати зовнішнього незалежного тестування з української мови та літератури ми склали рейтинг областей України, беручи до уваги відсоток учасників, які не склали іспит.

Порядковий номер. Область Кількість учасників Не набрали мін. прохідний бал (показник у %)
1. Київ (столиця) 28255 7,44%
2. Черкаська область 8807 8,78%
3. Харківська область 20594 11,97%
4. Чернігівська область 8196 13,13%
5. Київська область 12957 13,65%
6. Полтавська область 12002 14,21%
7. Запорізька область 14648 14,49%
8. Дніпропетровська область 27720 15,10%
9. Львівська область 24489 15,37%
10. Волинська область 11012 15,42%
11. Сумська область 8944 15,65%
12. Вінницька область 15011 16,09%
13. Кіровоградська область 7694 16,16%
14. Одеська область 21198 16,44%
15. Луганська область 5526 16,50%
16. Хмельницька область 11281 16,67%
17. Херсонська область 9374 16,70%
18. Житомирська область 11320 16,93%
19. Івано-Франківська область 13104 17,49%
20. Тернопільська область 10001 18,04%
21. Донецька область 14359 18,10%
22. Миколаївська область 9187 18,66%
23. Чернівецька область 8716 20,40%
24. Рівненська область 12504 20,44%
25. Закарпатська область 11959 26,92%

Джерело: власне редагування на основі даних Українського центру оцінювання якості освіти

 

На Закарпатті українську мову та літературу складало 12 171 тисяч учасників. З них 838 випускників угорськомовних шкіл. Серед них 457 дівчат та 381 хлопців. З міських шкіл було зареєстровано 380 учнів. Рейтинг міст Закарпаття:

Пор. номер Місто Кількість учасників Не набрали мін. прохідний бал (показник у %)
1. Іршава 86 10,47%
2. Ужгород 1855 11,64%
3. Перечин 37 13,51%
4. Чоп 48 14,58%
5. Мукачево 1587 17,27%
6. Берегове 507 20,32%
7. Свалява 425 26,59%
8. Виноградів 461 27,98%
9. Хуст 687 28,97%
10. Рахів 126 31,75%
10. Тячів 195 33,33%

Джерело: власне редагування на основі даних Українського центру оцінювання якості освіти

 

Джерело: власне редагування на основі даних Українського центру оцінювання якості освіти

Пор. номер Район Кількість учасників Не набрали мін. прохідний бал (показник у %)
1. Воловецький 128 13,28%
2. Ужгородський 354 19,77%
3. Мукачівський 455 24,84%
4. Свалявський 533 26,45%
5. Великоберезнянський 121 28,10%
6. Міжгірський 501 30,54%
7. Іршавський 752 32,31%
8. Виноградівський 1079 32,99%
9. Перечинський 206 34,47%
10. Берегівський 259 35,14%
11. Хустський 632 36,23%
12. Рахівський 801 38,45%
13. Тячівський 1454 40,85%

 

Учні міських шкіл здобули кращий результат, ніж  учні сільських шкіл. Результати показують, що зовнішнє незалежне тестування з української мови та літератури склали погано не тільки учні з угорськомовних регіонів Закарпаття. Наприклад, Хустський, Рахівський та Тячівський райони показують гірший результат, ніж Берегівський район.

У місті Берегове успішно зовнішнє незалежне тестування з української мови та літератури склали лише учні гімназії ім. Габора Бетлена. Слід зазначити, що даний навчальний заклад не а є юрисдикцією району, таким чином, приєднавшись до міста, це погіршує показники району. Із Коледжу Закарпатського угорського інституту ім. Ференца Ракоці ІІ, 130 студентів складало зовнішнє незалежне тестування. З них 3,08% не склали цей іспит. Для порівняння, Берегівський медичний коледж належить до цієї ж групи навчальних закладів.119 студентів цього закладу складало ЗНО, з них 17,65% показали негативний результат.

Ця тенденція підтверджується і у Виноградівському районі. Наприклад, у селі Букове в школі з українською мовою навчання 62,5% учнів не склали зовнішнє незалежне тестування, тоді як лише 37,5% випускників Вилоцької школи з угорською мовою навчання не досягли позитивного результату. Серед 176 випускників Виноградівського державного коледжу Мукачівського державного університету, 30,68% не набрали прохідний бал.

Схожі результати і в Мукачівському районі. У школі з українською мовою навчання с. Кольчино 46,67% випускників не склали ЗНО, тоді як у школі з угорською мовою навчання с. Баркасово 22,22%, а Дерценській школі 25% випускників не склали зовнішнє незалежне тестування з української мови.

Учні Солотвинської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №3 імені Яноша Бойоі та Солотвинського ліцею-інтернату з румунською мовою навчання імені М. Емінеску Тячівського району Закарпатської області успішно склали зовнішнє незалежне тестування з української мови та літератури, на відміну від школи з українською мовою навчання, даного населеного пункту, у якій 21,43% випускників не склали цей іспит.

Ми дослідили результати зовнішнього незалежного тестування з української мови та літератури Закарпатських шкіл з угорською мовою навчання. На Закарпатті є 41 така школа, де мовою навчання повністю або частково є угорська. У випадку зовнішнього незалежного тестування з української мови та літератури, ми порівнювали результативність загальноосвітніх шкіл, окремо ті заклади, де є класи з угорською мовою навчання та в іншу категорію ми зараховуємо заклади, де займаються з обдарованими дітьми (ліцеї, гімназії, центри професійної підготовки). У таких школах Закарпаття, як: Вербовецька загальноосвітня школа, Сюртівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів, Шаланківська ЗОШ І-ІІІ ступенів, Неветленфолівська ЗОШ І-ІІІ ступенів, Великоберезької ЗОШ І-ІІІ ступенів, Баркасівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів, Берегівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 3, Берегівська загальноосвітня школа І-ІІІ ст. № 10, Чорнотисівська ЗОШ І-ІІІ ступенів та Мужіївська ЗОШ І-ІІІ ступенів паралельно проходить навчання на угорській, українській або російській мовах. За даними Закарпатського угорськомовного педагогічного товариства (KMPSZ) у минулому навчальному році у Вербовці, Сюрте, Шаланках, Великих Берегах, Баркасові та Берегівській загальноосвітній школі І-ІІІ ст. № 10 не було жодних українських чи російськомовних випускних класів. Оскільки перелічені навчальні заклади мали лише класи угорською мовою, ці школи також були зараховані до шкіл з угорською мовою навчання.

Серед загальноосвітніх шкіл з угорською мовою навчання всього 400 випускників складали зовнішнє незалежне тестування з української мови та літератури. Кількість загальноосвітніх шкіл, які брали участь у тестуванні зображено в графіці, яка подана нижче.

Вишківська школа № 2 ім. Ференца Келчеі 16
Вербовецька загальноосвітня школа 7
Варівська загальноосвітня школа 13
Ужгородська школа №10 ім. Дойко Габора 15
Вилоцька загальноосвітня школа № 2 16
Тячівська ЗОШ І-ІІІ ст. імені Шімона Голлоші 10
Сюртівська загальноосвітня школа 5
Шаланківська загальноосвітня школа 12
Пийтерфолвівська загальноосвітня школа 7
Неветленфолівська загальноосвітня школа 17
Виноградівська школа №3 ім. Жігмонда Перені 11
Великопаладська школа 14
Великодобронська загальноосвітня школа 23
Мукачівська ЗОШ №3 ім. Ференца Ракоці II 16
Малогеєвецька загальноосвітня школа 17
Косинський ліцей ім. Оронь Яноша 19
Яношівський сільськогосподарський ліцей 41
Гатянська загальноосвітня школа 11
Есенська загальноосвітня школа 14
Дерценська загальноосвітня школа 24
Чопська загальноосвітня школа№2 16
Берегівська загальноосвітня школа № 10 14
Берегівська школа ім. Лайоша Кошута 27
Батівська загальноосвітня школа 17
Баркасівська загальноосвітня школа 9
Солотвинська школа  ім. Яноша Бойоі 9
 

Джерело: власне редагування на основі даних Українського центру оцінювання якості освіти

 

За даними Українського центру оцінювання якості освіти показує відсоток тих, хто не досяг мінімальної оцінки (нижче 100 балів), які набрали між 100-200, 120-140, 140-160, 160-180, 180-200. У Виноградівській ЗОШ І-ІІІ ст. №3 ім. Жігмонда Перені, Мукачівській ЗОШ №3 ім. Ференца Ракоці II та Солотвинській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів №3 імені Яноша Бойоі всі випускники набрали прохідний бал на зовнішньому незалежному тестуванні з української мови та літератури. У найбільшому співвідношенні випускники (42,86%) Пийтерфолвівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів та Есенської ЗОШ І-ІІІ ступенів не склали зовнішнє незалежне тестування з української мови та літератури. Випускники Ужгородської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 10 з угорською мовою навчання імені Дойко Габора, Виноградівської ЗОШ І-ІІІ ст. №3 ім. Жігмонда Перені, Великодобронської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів, Мукачівської ЗОШ №3 та Чопської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №2 набрали приблизно між 160-180 балами. Жодному з випускників не вдалося набрати 180-200 балів. Місцеві жителі знають, що учні, які навчаються у вище перерахованих школах, більшість з них розмовляють вдома українською мовою, а угорську використовують на уроках. Цим можна пояснити показник хорошого середнього балу, адже задля того, щоб скласти цей іспит, вони не потребують таку велику педагогічну допомогу в цьому. Значна частина навчальних закладів – це сільські школи, які знаходяться в угорському середовищі та учні цих шкіл вдома розмовляють угорською Через це в цих школах педагогам потрібно докласти більше зусиль для того, щоб учні цих шкіл успішно склали зовнішнє незалежне тестування з української мови та літератури, яке складене для україномовних дітей, або для тих, хто хоче вступити на спеціальність «українська мова та література». В цій категорії найкращою була Великодобронська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів. Серед сільських навчальних закладів, лише ця школа здобула 140-160 балів. Розподіл зображено на малюнку нижче.

Джерело: власне редагування на основі даних Українського центру оцінювання якості освіти

У Берегівській ЗОШ №3 ім. Зріні Ілони у 2018-19-му навчальному році був лише україномовний випускний клас. Оскільки на всіх інших курсах є україномовні та угорськомовні класи, ми зарахували цю школу до категорії двомовних шкіл. До категорії двомовних шкіл належать: Шишлівська ЗОШ І-ІІІ ступенів, Чомська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів, Великоберезька ЗОШ І-ІІІ ступенів, Яношівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів, Мужіївська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів та Чорнотисівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів, в цих навчальних закладах проводилося паралельне навчання в українських та угорських класах. З двомовних шкіл 152 особи брали участь в зовнішньому незалежному оцінюванні з української мови та літератури. В цих школах немає розподілу за мовами, вони розподіляють кількість учасників та результати загалом.

Джерело: власне редагування на основі даних Українського центру оцінювання якості освіти

Незважаючи на те, що у школах є класи з українською мовою навчання, відносно більша частина випускників не досягла мінімального прохідного балу. У Чомській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів значна частина випускників (87,5%) не досягла мінімального прохідного балу. Лише 8% випускників Чорнотисівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів набрали між 180-200 балами. Розподіл зображено на малюнку нижче.

Джерело: власне редагування на основі даних Українського центру оцінювання якості освіти

Як і очікувалося, найбільш результативними виявилися заклади, які займаються обдарованими дітьми. До цього списку ми включили гімназії (5-11 класи), ліцеї (8-11 класи) та єдиний угорськомовний заклад – Закарпатський угорський коледж імені Ференца Ракоці ІІ. (10-12 класи професійної підготовки). Хоча назва Косинського ліцею імені Оронь Яноша, вказує нам на те, що його можна включити в цей список, але ми цього не зробили. Причиною цього є те, що цю назву вони отримали 2017-го року, згідно до якого, всі заклади, які надають середнюосвіту, можуть називатися ліцеями. Косинська школа була перейменована за новим законом, проте вона вимушена прийняти всіх дітей. Інші ліцеї відрізняються ти, що вони справдізймаються обдарованими дітьми, проводять вступні іспити. Таким чином там можуть навчатися найкращі. Відповідно цьому, ми зарахували цей навчальний заклад до загальноосвітніх шкіл. З угорськомоних гімназій, ліцеїв та коледжів Всього 350 учнів взяли участь у зовнішньому незалежному тестуванні з української мови та літератури. Більшість випускників (130 учнів) навчалися в Закарпатському угорському коледжі імені Ференца Ракоці ІІ.

Джерело: власне редагування на основі даних Українського центру оцінювання якості освіти

Набагато менша кількість тих учнів, які навчалися у ліцеях, гімназіях, коледжах, які не набрали прохідний бал. В Ужгородській угорській гімназії, Тячівському реформатському ліцеї, Пийтерфолвівському ліцеї, Мукачівському ліцеї ім. Святого Іштвана, Карачинському ліцеї ім. Олександра Стойки всі учні набрали пороговий бал. Більшість випускників набрали від 100 до 200 балів, але порівняно з іншими школами, більша частина тих, хто набрав між 120-140, 140-160,160-180 балами. 28,56% випускників Карачинського ліцею ім. Олександра Стойки, 5,56% Пийтерфолвівського ліцею, 4,62% Закарпатського угорського коледжу імені Ференца Ракоці ІІ набрали між 160-180 балами. 0,77% випускників Закарпатського угорського коледжу імені Ференца Ракоці ІІ набралии 180-200 балів з української мови та літератури. Розподіл подано нижче.

Джерело: власне редагування на основі даних Українського центру оцінювання якості освіти

В Україні всього зареєстровано 349 365 осіб на зовнішнє незалежне тестування з української мови та літератури. Серед них 319 541 осіб перерахували свої бали. На тестування не з’явилося 9 980 осіб. 527 робіт було визнано недійсними. 52 445 осіб не набрали прохідний бал. 286 413 учнів показали позитивний результат. За шкалою від 100 до 200 балів середній показник по Україні становить 141,1 бала. За шкалою 1-12, в Україні середня оцінка становить 6.

На Закарпатті 12 170 осіб було зареєстровано на зовнішнє незалежне тестування з української мови. Для 11 679 осіб ЗНО слугувало, як ДПА. 197 осіб не з’явилися на тестуванні, 14 із них здали недійсні роботи. Не набрали порогивай бал 3 219 особи. Позитивний результат показали 8 740 чоловік. Середній бал закарпатців 132,4. За шкалою від 1-12, на Закарпатті середня оцінка 5. Взагалом середній показник закарпатців не відстає від середнього показника України.

З угорськомовних шкіл/класів 838 випускників подали заявку на зовнішнє незалежне тестування. Семеро зареєстрованих учасників не з’явилися на тестуванні. Жоден з учасників не здав недійсну роботу. 111 учасників на набрали прохідний бал. Позитивний результат показали 702 учня. За шкалою від 100 до 200 балів середній показник по Україні становить 112,3 бала. За шкалою 1-12 середній квиток в Україні становить 3,5.

Усі зареєстровані випускники середніх шкіл закарпатських навчально-виховних закладів з угорською мовою навчання з’явилися на зовнішньому незалежному тестуванні з української мови та літератури. Серед ніхто не здав недійсну роботу. З поміж учасників 341 особи здобули позитивних результатів, що означає наступне – лише 9 учасників не склали цей іспит. Середній бал навчальних закладів з угорською мовою навчання, які займаються з обдарованими дітьми складає 118,98 балів. У цьому випадку середній бал навчальних закладів 4,3.

Висновки:

Згідно з рейтингом, найбільш успішними виявилися випускники середньої школи Києва, що природно, адже в усіх країнах столиця зазвичай показує певний потенціал. За співвідношенням найгірше склали зовнішнє незалежне тестування з української мови та літератури на Закарпатті. Це зрозуміло, оскільки значна частина випускників – це представники національних меншин, а також більшість розмовляє на діалекті, який помітно відрізняється від української літературної мови (наприклад, під час інтерв’ю з деякими жителями Закарпаття, потрібно було проводити запис, адже важко було зрозуміти, що вони кажуть). 15,48% учасників не досягли позитивних результатів. Це свідчить про те, що не угорська меншина не склала дане тестування, адже вони складають 0,03% в країні, а кількість учнів угорськомовних шкіл, які складали українську мову складає 0,24%.

Результати відображають, що слід робити різницю між професійно-технічними навчальними закладами та закладами, які займаються з обдарованими дітьми. Результати 2018-2019 років показують нам, що половина закладів з професійним спрямуванням не справилася зі зовнішнім незалежним оцінюванням з української мови та літератури.

Випускники, які проживають у місті досягли кращих результатів, ніж ті хто живе у селі, що знову ж таки є зрозумілим, адже тут є певний дух регіону. Результати показують, що не лише угорськомовні регіони Закарпаття мають великучастину тих, хто не склав зовнішнє незалежне оцінювання з української мови та літератури. Наприклад, випускники середніх шкіл Хустського, Рахівського, Тячівського районів, показали гірші результати, ніж Берегівський район. У місті Берегове, лише випускники Берегівської гімназії ім. Габора Бетлена успішно склали тестування. Слід зауважити, що ця гімназія знаходиться під юрисдикцією району, проте її зарахували до міських шкіл. Це значно зіпсувало показники Берегівського району. Лише 3,08% випускників Закарпатського угорського коледжу ім. Ференца Ракоці ІІ не пройшли тестування, тоді як 17,65% студентів Берегівського медичного коледжу з українською мовою навчання не склали цей іспит та 30,68% студентів Мукачівского державного університету не набрали прохідний бал.

Те саме можемо спостерігати у Виноградівському районі. Тоді як 62,5% випускників школи з українською мовою навчання с. Букове не досягли порогового балу з зовнішнього незалежного тестування з української мови та літератури, то лише 31,25% випускників школи з угорською мовою навчання с. Вилок не склали цей іспит та 37,5% випускників Вилоцької школи з української мови також не склали даний іспит. У Мукачівському районі с. Кольчино 46,67% випускників школи з українською мовою навчання не набрали прохідний бал з української мови та літератури, в той час як 22,22% випускників Баркасівської школи з угорською мовою навчання та 25% Дерценської угорськомовної школи не набрали прохідний бал. У Тячівському району, у селі Солотвино випускники Солотвинської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №3 імені Яноша Бойоі та Солотвинського ліцею-інтернату з румунською мовою навчання імені М. Емінеску, успішно склали зовнішнє незалежне тестування з української мови та літератури. На відміну від цього 21,43% випускників шкіл з українською мовою навчання не набрали прохідний бал.

Результати також дозволяють вивчити педагогічну обґрунтованість тестів. Тести були рівномірними та відповідали рівню для іспитів на українську філологію. Тож вони одинаковим чином вимірювали знання всіх випускників. Цілком ймовірно, що значно більших позитивних результатів вдасться досягти, якби з української мови та літератури були роботи різних рівнів. Доцільним було взяти до уваги те, що де і серед яких умов та обставин учні вивчали українську мову. Необхідно якісно та кількісно розмежовувати цей іспит, оскільки це не можна порівняти з результатами учня, який навчається в ліцеї або гімназії та результатом учня професійно-технічного навчального закладу, де студент вивчає цей предмет за скорочену кількість годин, оскільки це не є його профільним предметом.

Pallay Katalin

Lehoczky Tivadar Társadalomtudományi Kutatóközpont

Kárpátalja.ma

Szólj hozzá!

Read previous post:
A kettős állampolgárság legalizálásának módjairól tanácskozik az ukrán kormány

Az Ukrán Miniszteri Kabinet a kettős állampolgárság bevezetésének lehetséges koncepcióit mérlegeli.

Close